Наукові Видання

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Стратегічне управління економічною безпекою країни // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – Випуск 19. – Частина 1. – 2018. – С.109-113. У статті подано рекомендації щодо удосконалення організації процесу стратегічного управління економічною безпекою країни, який включає такі етапи: визначення стратегічних цілей; стратегічний аналіз; визначення переліку та пріоритетності загроз економічній безпеці країни; оцінювання рівня економічної безпеки країни; моделювання сценаріїв убезпечення економіки країни; формування стратегії та тактики забезпечення економічної безпеки країни; розроблення заходів, засобів та механізмів реалізації стратегії економічної безпеки країни; моніторинг і контроль. Зосереджено увагу на технології процесу забезпечення економічної безпеки країни, що поетапно формується та реалізується через процеси методами, засобами, заходами та інструментами стратегічного управління. Обґрунтовано перелік загроз економічній безпеці України та їх пріоритетність. Запропоновано методичний підхід оцінювання рівня економічної безпеки країни. Розроблене методичне забезпечення оцінювання рівня економічної безпеки країни, яке ґрунтується на розрахунку інтегрального показника, дало змогу сформувати підґрунтя для проведення кластеризації України та країн ЄС.

Кизим М.О., Іванов Ю.Б., Губарєва І.О. Оцінювання рівня економічної безпеки України та країн Європейського Союзу // Фінанси України. – 2018. – №4. – С. 7-18. Метою статті є вдосконалення методичного інструментарію оцінювання економічної безпеки країни, зокрема запропоновано відповідні рекомендації. В основу оцінювання рівня економічної безпеки країни пропонується покласти ієрархічно побудовану систему показників, що включає інтегральний, комплексні й часткові показники. Інтегральний показник передбачає такі складові, як економічна, соціальна, політична, духовна, і формується за допомогою використання методів кореляційного та кластерного аналізу, а також методу таксономії, що дає змогу визначити рівень та диспропорції розвитку країни і може бути основою для формування її економічної безпеки. Для оцінювання рівня економічної безпеки країни було використано міжнародні рейтинги, котрі характеризують безпеку країни в економічній, політичній, соціальній та духовній сферах. У процесі дослідження виявлено основні недоліки в забезпеченні економічної безпеки України порівняно з країнами – членами ЄС за складовими її Інтегрального показника. З’ясовано, що економічна сфера є головною проблемною компонентою забезпечення безпеки національної економіки для нашої країни.

Салашенко Т.І. Поточний дизайн ринків електроенергії ЄС: виклики Україні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2018. – Випуск 20. – Частина 3. – С. 22-28. У статті розглянуті основні елементи дизайну ринків електроенергії ЄС, зокрема склад акторів ринку, форми оптової торгівлі, а також часові сегменти ринку. Встановлено, що найбільш розвинуті ринки електроенергії характеризуються достатньою чисельністю гравців як з боку оптових продавців, так і з боку оптових покупців, які продають електроенергію на біржових аукціонах якомога ближче до реального часу.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : Тези доповідей : ФОП Лібуркіна Л. М., 2018. Укр. мова, рос. мова, англ. мова. У виданні наведено результати наукових досліджень, представлених у рамках тринадцятої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та активізації інноваційних процесів на всіх економічних рівнях відносин в Україні, забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання щодо глобалізаційних соціально-економічних процесів. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції на електронному носії. Видання може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, для формування практичних рекомендацій та управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

Тур О.В. Розумні міста у контексті цілей сталого розвитку України // Проблеми системного підходу в економіці. - 2018. - №4(66). - С.130-135. Статтю присвячено обґрунтуванню необхідності розроблення концепції розумного міста з урахуванням стратегічних цілей сталого розвитку України. Доведено, що в сучасних умовах завдання сталого розвитку визначають засади формування принципів функціонування різних територіальних утворень, зокрема міст, у зв’язку з активізацією процесу урбанізації та зростанням гостроти проблем місцевого розвитку (застаріла інфраструктура, забруднення навколишнього середовища, погіршення соціального стану тощо). Запропоновано розробляти напрями вирішення наявних викликів на основі формування архітектури розумного міста, яка містить такі елементи, як інноваційні технології, у тому числі інформаційно-комунікаційні; інфраструктура, що відповідає потребам сучасного міста та цілям сталого розвитку; управління з урахуванням вимоги запровадження органу, відповідального за створення розумного міста; програми та проекти, спрямовані на впровадження складників розумного міста; види діяльності національної економіки, щодо яких застосовуються інноваційні розробки. Обґрунтовано, що визначення складників концепції розумного міста має відбуватися відповідно до елементів його архітектури.

Красноносова О.М. Розширення повноважень територіальних громад у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні // Проблеми економіки. - 2018. - № 2(36). - С.146-151. Фінансові системи повинні забезпечувати реальне зростання вартості, що виникає при здійсненні місцевими органами своїх повноважень. Захист більш слабких у фінансовому відношенні органів місцевого самоврядування передбачає запровадження процедур бюджетного вирівнювання або аналогічних заходів, спрямованих на подолання наслідків нерівного розподілу. Метою роботи є уточнення складу та послідовності управлінських заходів з боку органів місцевого самоврядування. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає поняття територіальної громади таким чином: це жителі, які об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста. Відповідні населені пункти є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Кожна така одиниця має певні пріоритети розвитку. Погодження пріоритетів є складним завданням. До фінансових функцій органів місцевого самоврядування відноситься формування бюджету. Він включає у себе поняття місцевого бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування; районного бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад селищ і міст районного підпорядкування і виконання місцевих програм, і здійснення бюджетного вирівнювання; обласного бюджету – як плану утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм і здійснення бюджетного вирівнювання. Розвиток місцевого самоврядування в Україні та реформування територіального устрою вимагають використання нових інструментів і методів стратегічного управління діяльністю місцевих громад, погодження пріоритетів їх розвитку, формування нової структури відносин між центром і периферією. Розвиток місцевого самоврядування характеризується перерозподілом владних повноважень на користь периферії та інституційної багатополярності, що потребує подальшого поглибленого дослідження можливості узгодження пріоритетів розвитку територіальних громад у межах адміністративних територій.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Уточнено сутність понять «конкурентоспроможність країни» та «концентрація економіки». Обґрунтовано логіко-аналітичну схему взаємозалежності процесів, що визначають конкурентоспроможність країни, та сформульовано основні гіпотези наукового дослідження: 1 – про вплив процесів ЗіП за участю національних компаній на економічну концентрацію у країні і рівень її конкурентоспроможності; 2 – про вплив інтеграційних процесів за участю національних компаній шляхом здійснення ЗіП на рівень їх ринкової капіталізації та рівень конкурентоспроможності країни. Розроблено класифікацію видів ЗіП компаній, визначено основні мотиви ЗіП компаній і запропоновано їх класифікацію. Розроблено класифікацію форм і видів капіталізації, а також структурно-логічну схему типологізації визначень поняття «капіталізація». Побудовано моделі: 1 – впливу процесів ЗіП компаній на їх ринкову капіталізацію, яка довела, що країни світу, в яких процеси ЗіП проходять більш інтенсивно, мають і більший рівень капіталізації компаній; 2 – впливу капіталізації компаній на конкурентоспроможність економіки країни, яка довела, що країни, компанії яких мають високу капіталізацію, мають і високий рівень конкурентоспроможності економіки; 3 – впливу процесів ЗіП компаній на рівень концентрації економік країн, яка довела, що країни світу, компанії яких активніші в процесах ЗіП, мають і більш концентровану національну економіку; 4 – впливу концентрації економіки країн на її конкурентоспроможність, яка довела, що країни з більш високою концентрацією економіки є і більш конкурентоспроможними. На основі побудованих моделей доведені гіпотези дослідження та сформульовані такі наукові положення: 1 – ЗіП за участю національних компаній впливають на економічну концентрацію у країні, яка, своєю чергою, визначає рівень її конкурентоспроможності; 2 – інтеграція з участю національних компаній шляхом здійснення процесів ЗіП підвищує рівень їх ринкової капіталізації, впливаючи тим самим на рівень конкурентоспроможності країни. Ключові слова: конкурентоспроможність економіки, злиття і поглинання, процеси інтеграції, концентрація, капіталізація.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено обґрунтуванню нового теоретико-методологічного підходу до розробки стратегії розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні.

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Державне регулювання екологізації лісопромислового комплексу України // Економіка та підприємництво. - 2018. - № 40. - С. 269-278. У статті систематизовано наукові погляди на структуру та зміст системи державного регулювання екологізації лісопромислового комплексу України. Визначено напрями екологізації лісопромислового комплексу. Система державного регулювання призначена впливати на функціонування і забезпечення екологізації ЛПК за допомогою сукупності методів, інструментів, правил, прийомів, процедур, вона являє собою механізм взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів і дій, що реалізуються і коригуються органами влади національного, регіонального та муніципального рівнів, спрямованих на мобілізацію і ефективне використання інноваційного потенціалу, на активізацію і стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів з позиції досягнення тактичних і стратегічних цілей розвитку національної економіки. Виокремлено основні механізми державного регулювання екологізації лісопромислового комплексу: програмно-проектний, фінансовий, інноваційно-технологічний, державно-приватного партнерства, мотиваційний. Використання кожного із запропонованих механізмів екологізації буде виступати в якості каталізатора розвитку не тільки лісопромислового комплексу, а і національної економіки, сприяти забезпеченню економічної та екологічної безпеки країни.