Наукові Видання

Трушкіна Н. В. Управління проєктними ризиками у системі ризик-менеджменту ІТ-компанії: теоретичні аспекти. Економіка та суспільство. 2023. Вип. № 55 (Вересень). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-88. У статті узагальнено й систематизовано існуючі підходи до визначення змісту та сутнісних відмінностей понять «ризик-менеджмент» та «управління ризиками». Надано авторське трактування термінів «ризик», «проєктний ризик», «управління проєктними ризиками» з позицій трансформації парадигми менеджменту та підвищення рівня економічної безпеки суб’єктів господарювання у сфері ІТ-індустрії. Запропоновано розглядати ризик-менеджмент з таких точок зору, як сучасну парадигму антикризового менеджменту ІТ-компанії; важливий чинник підвищення рівня економічної безпеки суб’єктів господарювання в ІТ-сфері; комплексний підхід до формування системи управління проєктними ризиками з урахуванням наслідків від кризових явищ та збройних конфліктів. Визначено стратегічні напрями вдосконалення управління проєктними ризиками ІТ-компаній з використанням ризик-орієнтованого підходу в умовах сучасних кризових ситуацій.

Пушак Я. Я., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Безпекова стратегія розвитку критичної інфраструктури в умовах повоєнної відбудови економіки України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Сер.: Економічна: зб. наук. праць. Львів: ЛьвДУВС, 2023. Вип. 1. С. 68-78. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-844X/2023-1-10. Статтю присвячено науково-методичному обґрунтуванню необхідності формування безпекової стратегії розвитку критичної інфраструктури України в умовах повоєнної відбудови національної економіки України. Безпеку слід розглядати як рівень захищеності критичної інфраструктури держави від реальних або потенційних загроз, що створюються через природні катаклізми, збройні конфлікти, екологічні, техногенні, військові катастрофи. Доведено, що на даний час доцільно розробляти безпекову стратегію розвитку критичної інфраструктури як концептуальний документ, який містить бачення майбутнього, напрями розвитку критично важливих об’єктів інфраструктури і цільовий блок з низки стратегічних та оперативних цілей досягнення належного рівня національної безпеки. Визначено принципи та управлінські підходи, на яких має ґрунтуватися реалізація даної безпекової стратегії. Запропоновано комплекс заходів з розроблення безпекової стратегії розвитку критичної інфраструктури у рамках виконання Плану відновлення України, який включає: 1) удосконалення державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури шляхом визначення та забезпечення впровадження чіткої схеми регулювання безпеки (вимоги – методи перевірки – організаційна схема); 2) розроблення заходів протидії кризовим явищам (організація і проведення онлайн-вебінарів та воркшопів з обміном кращим досвідом; впровадження сучасних стандартів (ISO 5500, ISO 31000); підготовка фахівців з управління інформаційною, економічною, енергетичною, національною безпекою); 3) формування відповідної безпекової екосистеми (створення центрів навчання персоналу сучасним стандартам безпеки і методикам обслуговування об’єктів критичної інфраструктури); 4) посилення та розширення міжнародної співпраці (допомога ключовим операторам критично важливих об’єктів інфраструктури у переході на сучасні методи та стандарти в обслуговуванні виробничих активів шляхом міжнародної технічної, інформаційної, організаційної та фінансової підтримки). Встановлено, що у сучасних кризових умовах необхідно приділити особливу увагу підготовці кадрів у національній системі захисту критичної інфраструктури в Україні.

Губарєва І. О., Трушкіна Н. В. Процес управління ризиками в ІТ-проєктах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: Економіка. 2023. № 30(58). Вересень. С. 84-88. DOI: https://doi.org/ 10.25264/2311-5149-2023-30(58)-84-88. Метою статті є дослідження процесу управління проєктними ризиками та розробка рекомендацій щодо його адаптації для ІТ-проєктів. У статті представлено огляд процесу управління проєктними ризиками згідно стандартів: Project Management Body of Knowledge (PMBOK), International Organization for Standardization (ISO); Projects in Controlled Environments (PRINCE2). Зроблено висновок, що представлені стандарти достатньо структуровані і можуть бути застосовані для управління ризиками в різноманітних проєктах, в тому числі і в сфері інформаційних технологій. Розкрито особливості процесу управління ризиками в ІТ-проєктах відповідно до методології Microsoft Solutions Framework. Зосереджено увагу на формуванні процесу управління ризиками в проєктах відповідно до моделей Risk Management Maturity Model (RM Maturity Model); Capability Maturity Model Integration (СММІ); Maturity Level of Risk Management in IT Projects. При формуванні процесу управління ризиками в ІТ-проєктах, особливо в проєктах ІТ стартапів, вибір стандарту, методології чи їх комбінації (окремих розділів) повинен враховувати специфіку проєкту, характеристику проєктної команди, менеджменту, корпоративної культури, сегменту та кон’юнктури ринку, стейкхолдерів, кваліфікацію спеціалістів, які займаються управлінням ризиками.

Губарєва І. О., Трушкіна Н. В. Організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях. Вчені записки: зб. наук. праць. Київ: Київський нац. економічний ун-т імені Вадима Гетьмана, 2023. Вип. № 33(4). С. 19-38. DOI: https://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.02.012.018. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні науково-методичних положень удосконалення організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях з урахуванням специфіки їх діяльності. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті виконано статистичний аналіз динаміки витрат на ІТ-сектор у світі; обсягу експорту та імпорту комп’ютерних та інформаційних послуг у структурі зовнішньої торгівлі послугами в Україні. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди на визначення понять «механізм управління», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм». Надано авторське трактування терміна «організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками» як сукупність принципів, функцій, методів, цифрових інструментів, технічних засобів, програмного забезпечення, спрямованих на мінімізацію проєктних ризиків, скорочення рівня витрат на організацію процесів обслуговування клієнтів ІТ-компаній, зростання якості наданих комп’ютерних та інформаційних послуг. Побудовано структуру організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії, яка включає три блоки: формування організаційно-економічного механізму; функціонування організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками та інтеграція в систему менеджменту; оцінювання ефективності від реалізації організаційно-економічного механізму та визначення перспектив розвитку системи управління проєктними ризиками в ІТ-компанії. Запропоновано алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії.

Трушкіна Н. В., Патлачук Т. В. Науково-методичне забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами в цифровому просторі. Бізнес Інформ. 2023. № 9. C. 331-345. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-331-345. Одним із сучасних викликів організації маркетингової діяльності є стрімкий розвиток цифрових технологій та інформаційних систем як ефективних інструментів просування продукції та електронної комерції. Тому підприємства приділяють значну увагу технологічній складовій цифровізації бізнесу на основі модернізації ІТ-інфраструктури, впровадження «хмарного» програмного забезпечення, формування цифрових каналів за допомогою інформаційних технологій. Ключовий вектор цифрової трансформації має бути спрямований на підвищення вимог до рівня логістичного обслуговування, появу нових критеріїв до якості логістичного сервісу, тобто на формування клієнтоорієнтованого підходу до управління взаємовідносинами зі споживачами. З огляду на це, метою даного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами з урахуванням викликів цифрового середовища. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті система управління взаємовідносинами зі споживачами розглядається як взаємопов'язана сукупність об'єктів і суб'єктів управління через реалізацію всього переліку функцій управління процесами обслуговування споживачів на основі використання механізмів інформаційного, організаційного та логістичного забезпечення. Проаналізовано рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій при організації процесів обслуговування споживачів на українських підприємствах. Побудовано структурно-функціональну схему формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до цифрової трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами на основі використання інформаційного інструментарію і digital-каналів; формування якісно нової культури маркетингових комунікацій та омніканального інформаційного середовища.

Решетняк О.І., Хаустов М.М., Юрченко О.К. Cтратегія міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу: види та підходи до обґрунтування. Електронний журнал «Ефективна економіка». 2023. №10. DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.10.12. У статті розглядається важливість розробки маркетингової стратегії для високотехнологічних стартапів на етапі масштабування та зростання, які планують розширювати свою діяльність як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Ціль статті полягає в досліджені видів стратегій міжнародного маркетингу та узагальненні існуючих підходів до обґрунтуванні їх вибору для високотехнологічних стартапів під час виходу на зарубіжні ринки збуту. Розглядається сутність стратегії міжнародного маркетингу та її види для високотехнологічних стартапів, а також проаналізовано основні підходи до її розробки, що пропонуються різними авторами. Обґрунтування та розробка стратегії міжнародного маркетингу для високотехнологічних стартапів мають свої особливості, оскільки такі компанії часто працюють у висококонкурентному та висоризикованому середовищі. Запропонований в роботі підхід до розробки стратегії міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу дозволяє вирішувати складні проблеми, що пов’язані з виходом на зарубіжні ринки збуту завдяки своїй гнучкості та можливості адаптуватися до змінних умов міжнародного бізнесу, що особливо важливо для високотехнологічних стартапів у швидкозмінному та конкурентному середовищі.

Koval V., Khaustova V., Lippolis S., Ilyash O., Salashenko T., Olczak P. Fundamental Shifts in the EU’s Electric Power Sector Development: LMDI Decomposition Analysis. Energies 2023, 16, 5478. DOI: https://doi.org/10.3390/en16145478. The electric power sector plays a central role in changing the EU’s energy landscape and establishing Europe as the first climate-neutral continent in the world. This paper investigates fundamental shifts in the EU’s electric power sector by carrying out its logarithmic mean Divisia index decomposition by stages of electricity flows on a large-scale basis (for both the entire EU and its 25 member states) for the period 1995–2021 and identifies the individual contribution of each EU member state to these shifts. In this study, four decomposition models were proposed and 14 impact factors (extensive, structural, and intensive) affecting the development of the EU electric power sector were evaluated in absolute and relative terms. It was found that the wind–gas transition, which took place in the EU’s electric power sector, was accompanied by an increase in the transformation efficiency of inputs in electricity generation and a drop in the intensity of final energy consumption. The non-industrial reorientation of the EU’s economy also resulted in a decrease in the final electricity consumption. At the same time, this transition led to negative shifts in the structure and utilization of its generation capacities. The fundamental shifts occurred mainly at the expense of large economies (Germany, France, Spain, and Italy), but smaller economies (Romania, Poland, Croatia, the Netherlands, and others) made significant efforts to accelerate them, although their contributions on a pan-European scale were less tangible.

Хаустова В., Жукова І., Трушкіна Н. Закордонний досвід фінансового забезпечення відбудови та модернізації критичної інфраструктури. Věda a perspektivy. № 7(26). 2023. С.178-192. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-7(26)-178-192. У статті досліджено успішні практики й кейси фінансового забезпечення відбудови критичної інфраструктури у країнах світу, які у свій час постраждали від збройних конфліктів, активних бойових дій і природних катаклізмів. Вивчення закордонного досвіду свідчить про необхідність залучення міжнародного фінансування переважно у формі грантів, фокусування на завданнях дієвого розвитку критичної інфраструктури із застосуванням механізму публічно-приватного партнерства. При цьому кожна країна має свої специфічні особливості. Встановлено, що до основних фінансових інструментів, які застосовувалися у країнах світу задля відновлення й модернізації критично важливих об’єктів інфраструктури, віднесено такі: безповоротна фінансова допомога США, кредити, прямі іноземні інвестиції, кошти державного бюджету, кошти фізичних та юридичних осіб, грантові кошти, донорська допомога міжнародних фінансових організацій, фінансова допомога неурядових організацій, пільгові позики, репарація. На підставі узагальнення передового міжнародного досвіду визначено перспективи його запровадження у сучасних умовах розвитку економіки України. Запропоновано розробити Національну стратегію повоєнної відбудови критичної інфраструктури в Україні та План її реалізації, у якому визначити відповідні фінансові інструменти та інститути.

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Костенко Д. М.Оцінка і порівняльний аналіз військової сили України та рф з урахуванням структури та складу їх збройних сил. Проблеми економіки. №1(55). С.4-22. Метою статті є аналіз та оцінка структур і стану Збройних сил України та країни-агресора рф, а також розробка методичного підходу, який дозволить оцінити та порівняти військові сили держав. У статті оцінено стан і структуру ЗС України та країни-агресора рф за видами та родами військ. Зосереджено увагу на оцінці та порівнянні Збройних сил України та рф за такими показниками, як: чисельність військовослужбовців, кількість і якість танків, БМП, БТР, літаків і гелікоптерів, кораблів і катерів ВМС, ППО Повітряних сил України. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки військової сили держав, який ґрунтується на таких положеннях: при оцінці військової сили країн світу необхідно здійснювати як загальну оцінку військової сили ЗС, так і видів і родів військ; при оцінці військової сили видів і родів військ країн світу необхідно враховувати як кількість озброєння та військової техніки (ОВТ), що їм належать, так і якість їх структури; оцінка військової сили ЗС повинна здійснюватися для країн, між якими можливі воєнний конфлікт або повномасштабна війна; оцінка військової сили ЗС країн світу повинна враховувати можливість їх участі у тому чи іншому поколінні війни. Запропоновано формулу інтегральної оцінки військової сили ЗС країни. На основі розробленого методичного підходу та запропонованої формули оцінено та порівняно військову силу України та рф. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-1-4-22