Наукові Видання

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Стратегічне управління економічною безпекою країни // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – Випуск 19. – Частина 1. – 2018. – С.109-113. У статті подано рекомендації щодо удосконалення організації процесу стратегічного управління економічною безпекою країни, який включає такі етапи: визначення стратегічних цілей; стратегічний аналіз; визначення переліку та пріоритетності загроз економічній безпеці країни; оцінювання рівня економічної безпеки країни; моделювання сценаріїв убезпечення економіки країни; формування стратегії та тактики забезпечення економічної безпеки країни; розроблення заходів, засобів та механізмів реалізації стратегії економічної безпеки країни; моніторинг і контроль. Зосереджено увагу на технології процесу забезпечення економічної безпеки країни, що поетапно формується та реалізується через процеси методами, засобами, заходами та інструментами стратегічного управління. Обґрунтовано перелік загроз економічній безпеці України та їх пріоритетність. Запропоновано методичний підхід оцінювання рівня економічної безпеки країни. Розроблене методичне забезпечення оцінювання рівня економічної безпеки країни, яке ґрунтується на розрахунку інтегрального показника, дало змогу сформувати підґрунтя для проведення кластеризації України та країн ЄС.

Кизим М.О., Іванов Ю.Б., Губарєва І.О. Оцінювання рівня економічної безпеки України та країн Європейського Союзу // Фінанси України. – 2018. – №4. – С. 7-18. Метою статті є вдосконалення методичного інструментарію оцінювання економічної безпеки країни, зокрема запропоновано відповідні рекомендації. В основу оцінювання рівня економічної безпеки країни пропонується покласти ієрархічно побудовану систему показників, що включає інтегральний, комплексні й часткові показники. Інтегральний показник передбачає такі складові, як економічна, соціальна, політична, духовна, і формується за допомогою використання методів кореляційного та кластерного аналізу, а також методу таксономії, що дає змогу визначити рівень та диспропорції розвитку країни і може бути основою для формування її економічної безпеки. Для оцінювання рівня економічної безпеки країни було використано міжнародні рейтинги, котрі характеризують безпеку країни в економічній, політичній, соціальній та духовній сферах. У процесі дослідження виявлено основні недоліки в забезпеченні економічної безпеки України порівняно з країнами – членами ЄС за складовими її Інтегрального показника. З’ясовано, що економічна сфера є головною проблемною компонентою забезпечення безпеки національної економіки для нашої країни.

Майбуров И.А., Иванов Ю.Б., Лялина Ж.И. Перспективы совершенствования экологического налогообложения // Инновационное развитие экономики. – 2018. – №4 (46). – с.7-13. В статье говорится о проведении десятого международного симпозиума «Теория и практика налоговых реформ». Освещаются основные мероприятия симпозиума. Анализируются результаты работы симпозиума, приводится библиография лучших издательских проектов. Приводятся ключевые идеи докладов, формулируются практические рекомендации по итогам обсуждения этих докладов, сообщается место и время проведения следующего симпозиума.

Майбуров И.А., Иванов Ю.Б., Лялина Ж.И. Десятый международный симпозиум «Теория и практика налоговых реформ» // Экономика. Налоги. Право. – 2018. – Том 11, № 5. – с. 157-162. Обзорная статья посвящена анализу научной дискуссии по проблемам реформирования налоговых систем, состоявшейся на Х Международном симпозиуме «Теория и практика налоговых реформ» (1-7 июля 2018, г. Владивосток). В налоговом симпозиуме приняли участие 120 ученых и практиков, представляющих 55 университетов шести стран (Беларусь, Китай, Германия, Россия, Украина, Япония).

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Державне регулювання екологізації лісопромислового комплексу України // Економіка та підприємництво. - 2018. - № 40. - С. 269-278. У статті систематизовано наукові погляди на структуру та зміст системи державного регулювання екологізації лісопромислового комплексу України. Визначено напрями екологізації лісопромислового комплексу. Система державного регулювання призначена впливати на функціонування і забезпечення екологізації ЛПК за допомогою сукупності методів, інструментів, правил, прийомів, процедур, вона являє собою механізм взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів і дій, що реалізуються і коригуються органами влади національного, регіонального та муніципального рівнів, спрямованих на мобілізацію і ефективне використання інноваційного потенціалу, на активізацію і стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів з позиції досягнення тактичних і стратегічних цілей розвитку національної економіки. Виокремлено основні механізми державного регулювання екологізації лісопромислового комплексу: програмно-проектний, фінансовий, інноваційно-технологічний, державно-приватного партнерства, мотиваційний. Використання кожного із запропонованих механізмів екологізації буде виступати в якості каталізатора розвитку не тільки лісопромислового комплексу, а і національної економіки, сприяти забезпеченню економічної та екологічної безпеки країни.

Лисиця Н. М., Бєлікова Н. В., Мартиненко М. В. Особливості брендингу як інструменту стратегування соціально-економічного розвитку територій // Бізнес Інформ. – 2018. – № 6. – С. 393-400. Стаття присвячена особливостям брендингу у стратегуванні соціально-економічного розвитку територій. Розкрито сутність та особливості використання основних елементів брендингу в смисловому полі стратегування соціально-економічного розвитку територій; здійснено аналіз використання елементів брендингу в стратегіях соціально-економічного розвитку міст і регіонів різних країн світу; запропоновано логічну схему адаптації брендингу до потреб стратегування соціально-економічного розвитку територій; проведено фокус-групові інтерв’ю з мешканцями м. Харкова; запропоновано потенційний контент («ключову лексику») для стратегування пріоритетів розвитку м. Харкова. До «ключової лексики», за результатами опитування мешканців м. Харкова, належать: активний спосіб життя, інноваційність; гордість, турбота, впевненість, цілеспрямованість, радість, спокій, яскравість, надія; розвиток, динамічність, професійна і особиста самореалізація; розвинена інфраструктура, історія і культура, пам’ятники архітектури, парки, широкі вулиці.

Полякова О.Ю., Булкін С.М. Модель підтримки прийняття рішень для попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2(36). – С. 418-425. Метою статті є формування комплексної моделі ідентифікації, попередження та мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. У статті представлено концептуальну схему дослідження поширення фінансової кризи в реальний сектор економіки, яка базується на гіпотезі про передування фінансової кризи кризі у реальному секторі. Доведено, що найбільш прийнятним для формування комплексної моделі розповсюдження фінансової кризи є використання імітаційної моделі, в основі якої лежить ударно-хвильова модель розповсюдження кризи. Для побудови плану експериментів використано методологію греко-латинського квадрата. Інтерпретацію результатів проведено відповідно до функції бажаності Харрінгтона, що покладено в основу сформованого підходу до визначення оптимальних та субоптимальних рішень щодо мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. Запропоновано підхід до вибору субоптимальних рішень на основі оцінки їх вартості.

Бєлікова Н.В. Теоретичні аспекти дослідження впливу економічних реформ на соціально-економічний розвиток країни // Бізнес Інформ. – 2018. – № 4. – С. 8-13. Метою даної статті є поглиблення теоретичних аспектів дослідження впливу економічних реформ на соціально-економічний розвиток України. Доведено, що розвиток теоретичного забезпечення дослідження впливу реформ на соціально-економічний розвиток країни має ґрунтуватися на забезпеченні сумісності стратегічних цілей проектів та загальної мети. Такий підхід передбачає узгодження інституціонального, економічного та соціального спрямувань реформ в їх комплексному впливі на динаміку соціально-економічного розвитку економіки країни. Обґрунтовано актуальність подальшого вирішення завдань щодо оцінки впливу економічних реформ на формування нових трендів динаміки соціально-економічного розвитку країни з урахуванням принципів цілісності та ієрархічності економічної системи України, а також зумовленості процесів генерації трендів структурної динаміки розвитку економіки під впливом реформаторських заходів.

Губарєва І.О. Моніторинг реалізації державного регулювання економічної безпеки країни // Проблеми економіки. – 2018. – №1(35). – С. 55-61. Метою статті є удосконалення методичного інструментарію моніторингу реалізації державного регулювання економічної безпеки країни. Узагальнено підходи до визначення сутності поняття «економічна безпека країни». Оцінка рівня економічної безпеки країни є ключовим елементом моніторингу реалізації державного регулювання в цій сфері. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення методики оцінки економічної безпеки країни, алгоритм розрахунку якої містить чотири взаємопов’язаних компоненти (економічну, політичну, соціальну, духовну), передбачає використання методів аналізу (кореляційного, кластерного аналізу та методу таксономії), що дозволяє визначити рівень і диспропорцію розвитку і може слугувати основою для моніторингу реалізації державного регулювання економічної безпеки країни. Такий підхід до оцінки економічної безпеки країни дає можливість визначити місце (ранг), яке займає країна в загальній сукупності країн, динаміку зміни рангів за певний проміжок часу, виявити проблемні компоненти та здійснювати моніторинг дієвості державного регулювання економічної безпеки країни. В процесі дослідження визначено, що економічна сфера є головною проблемною компонентою забезпечення безпеки національної економіки для України. Проведений аналіз дозволив виявити найбільш проблемні часткові показники в економічній сфері для України: економічна глобалізація, нерівномірність економічного розвитку, рівень інфраструктури, рівень розвитку фінансового ринку, рівень економічної нестабільності, макроекономічна стабільність. Ці показники мають стабільну негативну динаміку та тенденцію до зниження, що потребує негайного втручання державних органів з метою забезпечення економічної безпеки країни.