Наукові Видання

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Костенко Д. М.Оцінка і порівняльний аналіз військової сили України та рф з урахуванням структури та складу їх збройних сил Проблеми економіки №1(55).С.4-22. Метою статті є аналіз та оцінка структур і стану Збройних сил України та країни-агресора рф, а також розробка методичного підходу, який дозволить оцінити та порівняти військові сили держав. У статті оцінено стан і структуру ЗС України та країни-агресора рф за видами та родами військ. Зосереджено увагу на оцінці та порівнянні Збройних сил України та рф за такими показниками, як: чисельність військовослужбовців, кількість і якість танків, БМП, БТР, літаків і гелікоптерів, кораблів і катерів ВМС, ППО Повітряних сил України. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки військової сили держав, який ґрунтується на таких положеннях: при оцінці військової сили країн світу необхідно здійснювати як загальну оцінку військової сили ЗС, так і видів і родів військ; при оцінці військової сили видів і родів військ країн світу необхідно враховувати як кількість озброєння та військової техніки (ОВТ), що їм належать, так і якість їх структури; оцінка військової сили ЗС повинна здійснюватися для країн, між якими можливі воєнний конфлікт або повномасштабна війна; оцінка військової сили ЗС країн світу повинна враховувати можливість їх участі у тому чи іншому поколінні війни. Запропоновано формулу інтегральної оцінки військової сили ЗС країни. На основі розробленого методичного підходу та запропонованої формули оцінено та порівняно військову силу України та рф. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-1-4-22

Ma X., Gryshova I., Khaustova V., Reshetnyak O., Shcherbata M., Bobrovnyk D., Khaustov M. Assessment of the Impact of Scientific and Technical Activities on the Economic Growth of World Countries. Sustainability. 2022. 14. 14350. At present, scientific and technical activities (STA) play a fundamental role in the creation of new knowledge necessary for the realisation of the goals of sustainable economic growth. The purpose of the research is to assess STA in countries of the world and Ukraine as well as to analyse the impact of STA on their sustainable economic growth. For the assessment of STA of world countries, we have developed a composite indicator (Index of STA–ISTA) based on two sub-indices (Potential of STA and Results of STA) and a set of partial indicators. The study is carried out using a theoretical and methodological approach that includes five research stages: calculating the ISTA of world countries with their subsequent ranking; assessing the impact of the ISTA on the economic growth of world countries; evaluating the correlations between the ISTA, the Global Innovation Index (GII), and the Human Development Index (HDI); breaking down world countries into groups with the help of cluster analysis, using data on the ISTA, GII, HDI; assessing and analysing the importance of environment-related technologies and innovations in ensuring the economic growth of countries of the world. According to the results of the study, the importance of STA in ensuring sustainable economic growth of countries of the world was confirmed. The use of cluster analysis to group countries of the world in terms of the level of STA made it possible to identify three clusters of countries: leaders, potential leaders, and catching-up countries. It has been proven that in order for a country to achieve leadership in terms of STA, it is important to harmoniously combine efforts to support and develop its scientific potential as well as to create principles for the implementation of scientific achievements in innovation activities to ensure its economic growth and improve the living standards of its population. Besides, the analysis allowed proving the existence of a moderately positive impact of the development of environment-related technologies and innovations on the acceleration of innovative development, improvement of the quality of life of the population, and the growth of GDP per capita. DOI: https://doi.org/10.3390/su142114350

Osińska M., Kyzym M., Khaustova V., Ilyash O., Salashenko T. Does the Ukrainian electricity market correspond to the european model? Utilities Policy. Volume 79. 2022. 101436. The paper explores 29 models of the European electricity markets and the degree of their deviation from the single electricity market model established by the trans-European legislation. Although all models correspond to the design of the pan-European single one, they remain significantly differentiated according to trading forms and pricing methods. The electric power system in Ukraine has developed oppositely to the European ones, and the electricity market is quasi-competitive. The study proposes a novel model for the Ukrainian electricity market, which considers the European acquis communautaires, the advanced practice in electricity market development, and the specifics of the Ukrainian electric power system. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jup.2022.101436

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Шпілєвський О. В. Військово-тактичні та економічні передумови розвитку оборонної промисловості України. Проблеми економіки. 2022. №3(53). С. 35-44. Суттєвою передумовою успіху у сучасній війні є військова перевага над противником, основою якої є тактико-технологічний рівень тактичних угруповань збройних сил і економічна достатність його забезпечення. Ця дефініція стала основою дослідження закономірностей причинно-наслідкового ланцюга формування військової переваги над противником і економічних передумов її забезпечення. У статті висвітлено залежність стратегічних цілей, оперативних дій, тактики, засади формування системи військових переваг над противником; проаналізовано особливості формування військових витрат країн залежно від їх геополітичного й економічного стану; визначено необхідні методичні засади створення економічних і суспільних передумов формування достатніх для забезпечення обороноздатності України військових витрат. У дослідженні використано положення: військової справи; загальної тактики; бойових статутів збройних сил; нормативно-правових актів регулювання відносин у сферах національної безпеки; воєнної економіки; забезпечення обороноздатності країн; наукової методології. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-3-27-35-44

Khaustova V. Y., Boiko O. V., Trushkina N. V. Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine. 2022. №3(53). P. 84-97. In the article, based on the methods of grouping and classification, the approaches to the interpretation of transport and logistics infrastructure proposed by various scientific schools are conventionally systematized. An author’s approach to defining the meaning of the terms “transport infrastructure” and “logistics infrastructure” is proposed. Financial, economic, social, and informational factors influencing the level of investment attractiveness of transport and logistics enterprises have been identified. The approach to evaluating the effectiveness of innovative activities in the transport sector is substantiated, the use of which will allow examining the current state of the government regulation processes, the decision-making and goal-setting support system, and institutional provision. An organizational model of the national innovative transport hub and an approach to evaluating its functioning are proposed. Proposals have been made for diagnosing the investment attractiveness of transport infrastructure objects, selecting priority projects for government funding, and forming public-private partnership models for the innovative development of transport infrastructure. An investment strategy has been developed, the main provisions of which should be based on the established investment policy of enterprises in the field of transport and logistics. The relevance of the problem of modernization of transport and logistics infrastructure in the context of sustainable development and recovery of the national economy of Ukraine at the current stage is proven. The key vectors of the modernization of the transport and logistics infrastructure have been established, which include green transformation (decarbonization, implementation of the mechanism of green logistics, green investment as a non-traditional source of financial support for the implementation of infrastructure projects), innovative technologies, public-private partnership, clustering, digitalization (digital logistics, digital transport technologies). DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-3-84-97

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Костенко Д. М. Аналіз сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Бізнес Інформ. 2022. №7. С. 99-121. Моторне паливо є важливою складовою як енергетичної, так і національної безпеки будь-якої країни світу, оскільки воно забезпечує цивільний транспорт і військову техніку необхідним енергетичним ресурсом. Після вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та руйнування через обстріли цілого ряду нафто- та газопереробних заводів у країні склалася складна ситуація, що потребує найскорішого відновлення або створення нового виробництва моторного палива на власній сировинній базі. Метою дослідження є визначення сучасного стану сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Для досягнення поставленої мети було: розглянуто горючі корисні копалини країни; проаналізовано розподіл запасів і видобуток природного газу, нафти, вугілля та торфу; досліджено структуру розподілу їх балансових видобувних запасів за областями України, динаміку видобутку; розраховано сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України; визначено джерела відновлювальних ресурсів, які можуть використовуватися для виробництва енергії; визначено, що до рідкого біопалива першого покоління належать біоетанол і біодизель; розраховано поточний технічний потенціал виробництва біоетанолу, виробленого з кукурудзи та ріпаку за регіонами України; визначено регіони-лідери за потенціалом виробництва рідкого біопалива в Україні; сформовано структуру енергетичного потенціалу за видами горючих корисних копалин і біопалива в країні; визначено сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України та сформовано структуру сукупного енергетичного потенціалу горючих корисних копалин і біопалива по регіонах країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-7-99-121

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Костенко Д. М. Аналіз сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. 2022. Бізнес Інформ. № 7. С. 99-121. Моторне паливо є важливою складовою як енергетичної, так і національної безпеки будь-якої країни світу, оскільки воно забезпечує цивільний транспорт і військову техніку необхідним енергетичним ресурсом. Після вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та руйнування через обстріли цілого ряду нафто- та газопереробних заводів у країні склалася складна ситуація, що потребує найскорішого відновлення або створення нового виробництва моторного палива на власній сировинній базі. Метою дослідження є визначення сучасного стану сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Для досягнення поставленої мети було: розглянуто горючі корисні копалини країни; проаналізовано розподіл запасів і видобуток природного газу, нафти, вугілля та торфу; досліджено структуру розподілу їх балансових видобувних запасів за областями України, динаміку видобутку; розраховано сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України; визначено джерела відновлювальних ресурсів, які можуть використовуватися для виробництва енергії; визначено, що до рідкого біопалива першого покоління належать біоетанол і біодизель; розраховано поточний технічний потенціал виробництва біоетанолу, виробленого з кукурудзи та ріпаку за регіонами України; визначено регіони-лідери за потенціалом виробництва рідкого біопалива в Україні; сформовано структуру енергетичного потенціалу за видами горючих корисних копалин і біопалива в країні; визначено сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України та сформовано структуру сукупного енергетичного потенціалу горючих корисних копалин і біопалива по регіонах країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-7-99-121

Кірік Т. М., Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Іванова О. А. Напрями поліпшення якості бізнес-планів. 2022. № 7. С.217-228. Дослідження напрямів поліпшення якості бізнес-планів є дуже важливим, оскільки практика бізнес-планування висвітлює недоліки процесів планування та якості вітчизняних бізнес-планів. Дослідження недоліків, які знижують якість бізнес-планів, має теоретичне та практичне значення для підвищення якості бізнес-планування в цілому як процесу, та бізнес-плану як його результату. Від цього залежить підвищення рівня ведення бізнесу в Україні, його ефективності. Тому проблема забезпечення якості бізнес-планів відіграє важливу роль для внутрішніх процесів бізнесу та для інвестиційного спілкування з метою пошуку зовнішніх інвестицій для розвитку. Метою статті є визначення перспективних напрямків поліпшення якості бізнес-планів та вимог щодо практики в цій сфері. У роботі пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків на основі дослідження основних дефініцій, важливих для визначення категорії «якість бізнес-плану», виявлення факторів формування якості бізнес-планів, розкриття сутності та особливості методологічних засад формування якості бізнес-плану. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз та оцінка практичних недоліків бізнес-планів з точки зору дотримання технології розробки й обґрунтування, що забезпечує якість документа. Визначено основні напрями поліпшення якості бізнес-планів, зокрема: дотримання технології розробки й обґрунтування; вдосконалення методичних рекомендацій на основі вивчення проблем практичного бізнес-планування; підготовка фахівців, які володіють методикою розробки бізнес-плану інвестиційного проєкту, обґрунтування управлінських рішень; розвиток планування на підприємствах.

Kyzym, Mykola O., Khaustova, Viktoriia Ye., and Shlykova, Viktoriia O. (2022) “War in Ukraine: Analysis of the Prerequisites, Lessons of the Infighting, and Conclusions for the Future.” The Problems of Economy 2:47–57. On February 24, 2022, russia launched an all-out invasion of Ukraine. This situation has radically changed the relations between the states, marked a point of no return in the relations between the once fraternal peoples, changed the vectors and priorities for the further development of Ukraine, and created new challenges in all spheres of its life. Moreover, the war in the center of Europe affected the world economy as a whole and the economy of many individual countries, as well as migration and sociopolitical processes. All this was reflected in the change in the research priorities in the world and, in particular, in Ukraine. The purpose of this study is to formulate generalized proposals on ways to counter russia’s military aggression. The article analyzes: World Military Strength Ranking 2022, losses of the russian armed forces as of 15.06.2022; changes in the number of personnel, weapons and equipment of Ukraine’s Armed Forces in 1991-2021. Also a comparative quantitative assessment of the armed forces of Ukraine and russia in 2021 was carried out, considering weaknesses and miscalculations in the formation and development of independent Ukraine that had allowed a full-scale war to take place on its territory. The military potential of the Ukrainian and Russian armies in 1991 and 2021 is compared, new types of weapons developed in Ukraine are considered. The results of Delphi analysis of the Ukrainian defense industry clusters necessary for asymmetric deterrence against an external aggression over the time horizon until 2030 are presented. The ways to provide Ukraine’s Armed Forces with the main types of weapons and military equipment are defined. The conducted research has allowed us to determine that russia, being a country with geopolitical ambitions, will always present a threat to Ukraine, so the national security of our country must be built with consideration for the military and economic strength of the aggressor country. Сonsequently Ukraine must enter into at least one military and economic alliance with other European and world countries. Moreover, Ukraine must have a strong diversified defense industry complex, which will produce its own competitive weapons and military equipment both independently and jointly with other European and world countries or under licenses from foreign manufacturers. Ukraine’s Armed Forces must have such a structure of their services and branches that would allow them to withstand threats from the russian armed forces or asymmetric types of weapons and military equipment that would make it possible to conduct the 2nd, 3rd and 6th generation war. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-2-47-57