Наукові Видання

Karpova V.V., Tischenko V.F., Ostapenko V.N., Ivanov Yu.B. Anti-Crisis Fiscal Measures in the European Union during the COVID-19 Pandemic and their Impact on GDP // Journal of Tax Reform. – 2020. – Vol. 6, №3. – P. 225-246. The aim of this study is to analyze the connection between anti-crisis fiscal measures adopted by EU governments in response to the COVID-19 pandemic and these countries’ GDP growth. The study relies on methods of statistical analysis, including cluster analysis, to examine the challenges of forecasting tax revenue collections during the COVID-19 pandemic. It is possible to make preliminary conclusions regarding the relationship between fiscal anti-crisis measures in EU countries and these countries’ GDP growth even in the absence of the actual data. The study has revealed variations in forecast GDP growth caused by a higher than usual degree of uncertainty. The best way to minimize such variations is to constantly monitor the situation and adjust the forecast estimates depending on the changes in the relevant factors. The variations in forecast estimates can also stem from adjustments for the changes in tax revenues of EU countries implementing fiscal anti-crisis measures. Most EU countries resorted to such instruments as deferral of certain tax payments, temporary tax breaks, reduction of tax rates, tax loss carryforwards, cancellation or reductions of social contributions. The European leaders in terms of anti-crisis fiscal measures are the Czech Republic and Ireland – these countries used four out of five instruments and were followed by Austria, Hungary and the UK, which used three instruments. We also analyzed the coefficient of tax elasticity for European countries and demonstrated that tax reliefs (tax preferences) influence the level of tax revenue. The hypothesis that there is an indirect connection between the anti-crisis fiscal measures and GDP growth was confirmed. It is shown that clusters of EU countries grouped depending on their anti-crisis fiscal measures do not coincide with the clusters of countries grouped depending on their GDP growth estimates. Thus, a tentative forecast can be made that the fiscal anti-crisis measures taken by EU countries will not have a direct impact on their GDP growth. DOI: 10.15826/jtr.2020.6.3.083

Gryshova I., Kyzym M., Hubarieva I., Khaustova V., Livinskyi A., Koroshenko M. Assessment of the EU and Ukraine Economic Security and Its Influence on Their Sustainable Economic Development. Sustainability 2020, 12(18), 7692; https://doi.org/10.3390/su12187692 (Scopus). The article proves that security of the national economy characterizes the ability of the country to withstand the destabilizing effects of various internal and external threats and to ensure its sustainable development. The study is carried out in the following stages: Diagnosing threats to security of the national economy → assessing the level of economic security of countries of the world → clustering countries of the world according to the level of economic security → modelling the impact of the national economic security on sustainable economic development of a country → forming measures to ensure security of a country’s economy. The basis for assessing the level of economic security of a country is a hierarchically constructed system of indicators, including composite, complex, and sub-indicators. The assessment of the level of economic security is carried out on the basis of international indices and rankings. The analysis of the correlation between the level of GDP per capita and individual indicators included in the composite indicator of economic security made it possible to identify those that should become the primary concerns of governments in order to enhance economic security as well as increase the level of GDP and ensure sustainable development of countries.

Krivorotov V. V., Fediai E. S., Ivanova O.Yu., Polyakova O.Yu. Convergence modelling in international integration associations. Bulletin of the South Ural State University. Ser. Mathematical Modelling, Programming & Computer Software (Bulletin SUSU MMCS). 2020. Vol. 13. № 3. P. 68–72. DOI: https://doi.org/10.14529/mmp200306 (Scopus, WoS) The article considers mathematical tools for modelling economic policy as a whole, as well as convergence in the field of labor, foreign economic activity, monetary and debt policy. Convergence was estimated using the σ-convergence model, which characterizes the decrease in time spread in the levels of development of countries and regions, reflecting the negative relationship between economic growth rates and the initial level of development of countries and regions. The σ-convergence was estimated by the coefficient of variation and by the dispersion-based model. To assess β-convergence, we used the Barro and Salai-Martin models, as well as the Baumol, Solow–Svan, and Quadrado–Rour models. The use of this mathematical toolkit allows to explore the presence and speed of convergence before and after joining international integration associations. The proposed mathematical modelling tools are recommended to be used in order to analyze convergence processes, study the dynamics of convergence or divergence, and also to adjust the directions and methods of state and regional economic policies of countries included in the integration association.

Губарєва І.О., Салашенко Т.І. Стратегічні аспекти підвищення енергоефективності регіонів країни. Проблеми економіки. 2020. №2. C. 190–197. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-190-197 (Index Copernicus). Метою дослідження є удосконалення формування стратегії підвищення енергоефективності регіонів країни в контексті сталого розвитку. У статті систематизовано фактори, що впливають на вибір типу стратегії сталого розвитку та методів державного регулювання. Доведено необхідність перенесення проблем сталого розвитку з національного на регіональні рівні та досягнення балансу між державними та ринковими методами регулювання енергетичного ринку, а також пріоритетність підвищення енергоефективності для спрямування економіки на шлях інноваційного розвитку. Встановлено доцільність використання стратегій мобілізації, модернізації та інтерактивної модернізації при формуванні регіональних стратегій підвищення енергоефективності. Уточнено сутність поняття «стратегія енергоефективності», під яким розуміється траєкторія динаміки макро-, мікро- та мезо- індикаторів енергоефективності в напряму вирішення еколого-соціально-економічних проблем суспільства. Стратегію енергоефективності регіону пропонується розглядати як функціональний зріз стратегії його сталого розвитку, спрямований на якісне задоволення його енергетичних потреб, а, з іншого боку, як територіальний напрям реалізації національної стратегії енергоефективності. На основі програмно-цільового методу в управлінні запропоновано теоретичний підхід до формування стратегії підвищення енергоефективності у промисловості регіону. Запропоновано розробляти регіональну стратегію енергоефективності за секторами економіки (групами енергоспоживачів) із використанням програмно-цільової технології управління.

Krivorotov V. V., Mokhov V. G., Ivanova O. Yu., Polyakova O. Yu. Research of the effects of convergence of economic policy in regional and interregional integration associations // Journal of Computational and Engineering Mathematics. – 2020. – vol. 7, № 2. – С. 15-30. The article is devoted to the analysis of the dynamics of macroeconomic indicators as the results of an economic policy in three integration associations: the European Union, the Organization for Economic Cooperation and Development, and BRICS. The aim of the study is to test the hypothesis of availability convergence of the results of economic policy, which is a consequence of the accession of countries to international unification. For the analysis, we used the models of σ-convergence (autoregression model, coefficient of variation), β-convergence (Barro and Sala-i-Martin, Baumol, Solow – Svan, Quadrado – Roura). The presence and speed of convergence was studied before and after the accession of new countries to associations: according to the results of economic policy as a whole, in the field of labor, foreign economic activity, monetary and debt policy. It was established that in all associations there is a convergence in terms of per capita GDP, but differences in the level of development between countries persist even after unification. The study showed that the greatest number of convergence effects with equalization by individual indicators of economic policy is manifested in the European Union, the least effect - in the countries of the Organization for Economic Cooperation and Development. It is proved that the effectiveness of integration depends on its degree and is ensured by the presence of a mechanism for coordinating economic policy (in general or in separate areas), general requirements for economic security, joint action programs, including in the field of science and technology, as well as providing access to development resources for all countries of the association. The results of the study can be used to adjust the directions and methods of state and regional economic policies of countries included in the integration association. DOI: 10.14529/jcem200202

Губарєва І.О. Стан і тенденції розвитку лісового господарства і лісозаготівлі України та країн світу / І.О. Губарєва, І.В. Ярошенко, О.О. Губарєв // Регіональна економіка та управління. 1(27). 2020. Ч.1. С. 87-94 http://siee.zp.ua/images/journal/2020/1-1(27)2020.pdf Метою статті є оцінка стану лісового господарства і лісозаготівлі України та країн світу. Визначено особливості лісового господарства країни. Запропоновано методичний підхід до оцінки стану лісового господарства та лісозаготівлі в Україні та країнах світу, який базується на визначенні інтегрального, комплексного та часткових показників та складається з компонент: площа лісів, запаси деревостану, загальний обсяг вивезення деревини, обсяг вивезення ділової деревини, що дозволяє визначити шляхи нарощування лісових ресурсів в країні. Побудовано когнітивну карту дослідження стану лісового господарства і лісозаготівлі в Україні та країнах світу, яка ґрунтується на структурно-логічних схемах аналізу ланок ланцюжка доданої вартості від вирощування до заготівлі лісових ресурсів, що дає можливість побудувати систему оцінки стану лісового господарства та лісозаготівлі країни.

Губарєва І.О., Ярошенко І.В. Оцінка конкурентоспроможності обробної промисловості лісопромислового комплексу України та країн ЄС. Проблеми економіки. 2020. №1(43). С. 13-19 https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-13-19 Конкурентоспроможність лісопромислового комплексу (ЛПК) України – це агрегована конкурентоспроможність таких секторів, як: виробни¬цтво деревини та виробів з деревини; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво меблів. Запропоновано здійснювати оцінку кон¬курентоспроможності виробництва за трьома видами економічної діяльності (виробництво деревини та виробів з деревини, виробництво паперу та паперових виробів, виробництво меблів), які входять у склад обробної промисловості і визначають рівень розвитку й ефективність функціонування ЛПК загалом та в Україні та країнах ЄС зокрема. Розроблено структурно-логічну схему дослідження конкурентоспроможності виробництва обробної промисловості ЛПК країни, яка передбачає оцінювання за такими параметрами конкурентоспроможності, як: рівень валової доданої вартості виробництва; матеріалоємність виробництва; енергоємність виробництва та імпортозалежність внутрішнього ринку, що дозволяє визначити як інтегровану кількісну характеристику досліджуваного явища, так і його складових з метою ідентифікації на¬явних проблем. Здійснено інтегральну оцінку конкурентоспроможності виробництва за видами економічної діяльності обробної промисловості ЛПК України та країн ЄС, за якою Україна посіла 22-ге місце серед 25 досліджуваних країн. Проведено кластеризацію країн ЄС, включаючи Україну, за значенням комплексних показників оцінки конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК обробної промис¬ловості за методом k-середніх. Україна увійшла до кластера, який характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності виробництва окремих видів економічної діяльності ЛПК.

Губарєва І.О., Губарєв О.О. Діагностика проблем інклюзивного розвитку України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія Економіка і управління. 2020. Том 31 (70). № 2. С. 89-95 DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-2-15 Метою статті є діагностування проблем інклюзивного розвитку України з використанням міжнародних індексів. Виявлено стримувальні фактори та обмеження інклюзивного розвитку України, які в умовах глобальної економічної кризи є потенційними загрозами безпеці національної економіки, а саме низькі темпи економічного розвитку, низький рівень зайнятості, значне розшарування суспільства за рівнем добробуту, низький середній рівень доходів домашніх господарств, значна інтенсивність парникових викидів в атмосферу, високий відсоток державного боргу у ВВП, низький рівень безпеки людей у зв’язку з військовими діями на Сході країни. Глобальна економічна криза, яка розгортається, вплине на інклюзивний розвиток України, що вимагає коригування інструментів державного регулювання, формування дієвої соціально-економічної політики, які мають бути спрямовані на збереження зайнятості, підвищення соціальної безпеки населення, а в подальшому на підвищення конкурентоспроможності національної економіки шляхом збільшення продуктивності праці та обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю.

Полякова О. Ю., Хаустова В. Є., Леванда О. М. Аналіз проблем і тенденцій розвитку сільських територій України // Бізнес Інформ. - 2020. - №4. - C. 229–250. Метою дослідження є визначення проблем і тенденцій розвитку сільських територій України. Згідно з поставленою метою досліджено: структуру земель України та структуру населення за типами поселень, населеність сільських територій України, причини скорочення сільського населення в Україні, споживання основних продуктів харчування та витрати домогосподарств у сільській місцевості, віковий склад населення, процеси міграції сільського населення, зайнятість і доходи населення у сільській місцевості, інфраструктурні проблеми розвитку сільських територій в Україні, освітній простір у сільській місцевості, кількість і стан лікарняних закладів у ній, інфраструктуру закладів культури та умови проживання у сільській місцевості. Проведений аналіз дозволив обґрунтувати, що в Україні має місце цикл зворотного зв’язку за типом «порочне коло», за якого незадовільний стан соціальної інфраструктури підвищує міграційні настрої сільського населення, яке залишає сільські населенні пункти через малу кількість шкіл, дошкільних закладів і лікарняних закладів, які укрупнюються або закриваються, що погіршує рівень надання соціальних послуг і звужує соціальну інфраструктуру. Разом економічні й інфраструктурні причини підвищення міграції, зменшення сільського населення та його старіння призводять до погіршення демографічної ситуації в країні. Таким чином, при розробці ефективних економічних підходів до стимулювання розвитку сільських територійсільські поселення країни треба розглядати як цілісну систему. Тільки таким чином можна буде досягти збалансованого розвитку, подолати міжгалузеві, внутрішньо- та міжрегіональні диспропорції, інтегрувати сільську та міську підсистеми суспільства на рівних умовах. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-229-250