Наукові Видання

Теплозабезпечення великих міст України: поточний стан і напрями модернізації : кол. моногр. / за ред. М. О. Кизима, Є. І. Котлярова; авт. кол. : Кизим М. О., Котляров Є. І., Хаустова В. Є., Салашенко Т. І., Красноносова О. М., Костенко Д. М., Крячко Є. М., Пономаренко Є. В., Рудика О. В., Хаустов М. М. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 340 с. Монографію присвячено дослідженню сучасних проблем у сфері теплозабезпечення міст України та розробці практичних пропозицій щодо вдосконалення систем теплопостачання окремих населених пунктів. У рамках проведеного дослідження проаналізовано поточний стан систем теплозабезпечення окремих міст, визначено основні пріоритети їх структурно-технологічної модернізації; проаналізовано сучасний стан механізму державного регулювання господарської діяльності у сфері теплопостачання та з урахуванням досвіду розвинених країн запропоновано напрямки вдосконалення нормативно-правової бази; розроблено принципову модель теплозабезпечення великого міста та послідовність її побудови. На прикладі м. Харкова надано практичні пропозиції щодо побудови принципової моделі теплозабезпечення.

Іванов Ю. Б., Іванова О. Ю. Методичний підхід до вибору напрямів просторового розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації та воєнного стану. Бізнес Інформ. 2022. № 7. С.67-73. Статтю присвячено актуальним питанням просторового розвитку територіальних громад України в умовах децентралізації з урахуванням невизначеності, зумовленої воєнним станом і пандемією. Метою даної статті є розробка методичного підходу до обґрунтування напрямів просторового розвитку територіальних громад на основі концепції, принципів, наукових методів з урахуванням критеріїв їх ефективності та чинників просторового розвитку територіальних громад. Для обґрунтування напрямів просторового розвитку територіальних громад розроблено методичний підхід, який базується на проблемно-орієнтованому підході до обґрунтування інструментарію просторового розвитку територіальних громад і на когнітивній карті причинно-наслідкових зв’язків просторового розвитку, моделі варіантів вирішення проблеми роз- витку територіальних громад, яка враховує сценарії розвитку залежно від виду громади. Критеріями ефективності просторового розвитку територіальних громад можуть виступати: критерії потенціалу саморозвитку територіальних громад (самоуправління, самофінансування, самоорганізації); критерії результативності – результати виконання програм реалізації стратегій розвитку територіальних громад, проєктів розвитку тощо. З метою забезпечення життєдіяльності територіальних громад в умовах воєнного стану та підвищення їх спроможності ви- рішувати завдання в нових реаліях при обґрунтуванні напрямів просторового розвитку територій слід врахувати таке: розвиток потенціалу саморозвитку територіальної громади; проблемно-орієнтоване управління людськими ресурсами громади; організацію навчання представників територіальних громад щодо впровадження механізмів підтримки підприємств і внутрішньо переміщених осіб; формування бюджетів територіальних громад під час воєнного та повоєнного стану; збереження інтелектуального потенціалу країни в повоєнний час; збереження виробничого потенціалу країни, що забезпечить територіальні громади товарами першої необхідності, військовослужбовців Збройних Сил України – сучасними засобами безпеки та продовольчими товарами; фінансову підтримку життєдіяльності громад; удосконалення регуляторної політи- ки; забезпечення економічної та продовольчої безпеки територіальних громад тощо. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-7-67-73

Wang D., Gryshova I., Kyzym M., Salashenko T., Khaustova V., Shcherbata M. Electricity Price Instability over Time: Time Series Analysis and Forecasting. Sustainability. 2022. №14. 9081. Competition in electricity markets leads to volatile conditions which cause persistent price fluctuations over time. This study explores the problem of electricity pricing fluctuations in the DE-LU bidding zone from October 2018 to March 2022 by applying time series analysis. The determinants of electricity price fluctuations are broken down into three groups: exogenous prices (gas, coal and CO2 prices), internal (consumption and generation) and external (net import between neighboring bidding zones) electricity flows. Based on the SARIMAX model, we tried to combine all these factors to forecast electricity prices in the single bidding zone. It was found that the SARIMAX (1, 1, 2)  (3, 1, 0, 7) model with exogenous prices, internal and external electricity flows, which has the lowest AIC and MAPE values, is the best-fitted model for the DE-LU bidding zone. Anonymous trading and unpredictable individual bidding strategies lead to persistent price volatility, which causes electricity prices to deviate from fundamental trends. To reveal the risk factors, the SARIMAX model of electricity prices needs to be supplemented with a GARCH model of the residual returns. For forecasting electricity price residual volatility in the DE-LU bidding zone, the SARIMAX model with exogenous prices, internal and external electricity flows must be accompanied with the GARCH (7, 0) model. DOI: https://doi.org/10.3390/su14159081

Іванов Ю. Б., Іванова О. Ю., Лаптєв В. І. Методичний підхід до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності. Проблеми економіки. 2022. №1. C. 51–58. Статтю присвячено актуальній проблемі просторового розвитку територіальних громад. Метою статті є розробка методичного підходу до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності та формування напрямів просторового розвитку територій на основі проблемно-орієнтованого підходу. Обґрунтовано використання проблемно-орієнтованого підходу до просторового розвитку територіальних громад, який передбачає сукупність дій з публічного управління та впливів, спрямованих на вирішення теоретичних або практичних завдань стосовно ефективного використання ресурсів територіальної громади за рахунок отримання нових конкурентних переваг, створення сприятливих умов життєдіяльності громади, забезпечення лояльності населення за допомогою активних практичних дій з вирішення наявних і перспективних проблем функціонування громади. З позиції проблемно-орієнтованого підходу просторовий розвиток об’єднаних територіальних громад передбачає підхід, що базується на гіпотезі існування проблем використання стратегічного потенціалу територіальної громади, які вимагають аналізу і прийняття обґрунтованих управлінських рішень на рівні громади в рамках компетенцій місцевих органів влади. Розроблено методичний підхід до ідентифікації проблем функціонування територіальних громад в умовах нестабільності, який передбачає проведення аналізу стану розвитку об’єднаних територіальних громад на основі оцінки їх ресурсного забезпечення та проведення самооцінки їх розвитку, а отже, ефективного використання наявних в громаді ресурсів; аналізу законодавчого забезпечення просторового розвитку територіальних громад; аналізу наявних механізмів, методів, інструментів державної політики щодо просторового розвитку територій. Розроблено когнітивну карту взаємозв’язку проблем просторового розвитку територіальних громад з виокремленням чотирьох груп проблем: проблеми просторового розвитку територіальних громад та адміністративно-територіального устрою; проблеми соціально-економічного розвитку на основі самодостатності; проблеми системи місцевого самоврядування; проблеми розвитку сільських територій. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-1-51-58

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М., Зінченко В. А. Аналіз розвитку ІКТ-сфери в Україні за міжнародними індексами та рейтингами. Бізнес Інформ. 2022. № 5. С. 40-56. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) підвищує свій вплив на всі сфери соціально-економічної діяльності, стимулює інноваційний розвиток і сприяє створенню нових робочих місць. Метою цієї роботи є дослідження розвитку ІКТ-сфери в Україні за міжнародними індексами та рейтингами, а також визначення перспектив її розвитку. Методичну базу статті складають: огляд міжнародних індексів та рейтингів у ІКТ-сфері, графічний і статистичний аналіз. Розглянуто найбільш відомі міжнародні рейтинги та індекси, які характеризують рівень розвитку ІТ-сфери в країнах світу. Умовно їх поділено на ранні індекси, які відображали рівень розвитку ІКТ країн світу в цілому, та сучасні індекси, які більшою мірою відображають розвиток окремих напрямків ІТ-сфери країн світу. Ранні індекси, такі як Infostate (Orbicom) та ICTOI, включають в себе інформацію щодо забезпеченості споживачів традиційними комунікаційними технологіями, тоді як ICTDI, DOI вже враховують вплив використання більш сучасних комунікаційних технологій – мережі Інтернет. Усі ранні індекси, що вимірюють рівень розвитку ІКТ країн світу, характеризують стан розвитку інфраструктури, використання та навичок ІКТ в Україні як середній, який має вдосконалюватися. Серед сучасних індексів розглянуто структуру індексів та динаміку значень на прикладі України: Індекс мережевої готовності (NRI); Глобальний індекс зв'язку (GCI); Індекс інклюзивного Інтернету (3І-іndex); Світовий рейтинг цифрової конкурентоспроможності IMD (WDCR); Глобальний індекс кібербезпеки (GCsI); Національний індекс кібербезпеки (NCSI); Глобальний індекс інновацій (GII); Глобальний індекс знань (GKI). Більшість із проаналізованих міжнародних рейтингів та індексів демонструють зміцнення позицій України на світовому ринку ІКТ у довоєнні роки. Маючи значний потенціал в ІКТ-сфері та підтримуючи її зростання, можна сподіватися на швидке її відновлення та подальший розвиток. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-5-40-56

Кизим М. О., Губарєва І. О., Хаустова В. Є., Манойленко О. В. Аналіз контекстуальних і часових закономірностей розвитку поглядів на пріоритети забезпечення обороноздатності країн світу. Бізнес Інформ. 2022. №4. С. 4-12. Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері забезпечення обороноздатності країни із використанням бібліометричного та трендового аналізу. Відзначено певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань забезпечення обороноздатності країни. Формалізація контекстуальних особливостей поняття «обороноздатність країни», виокремлених за результатами бібліометричного аналізу, дозволила визначити, що все популярнішим стає аналіз впливу системи національної та колективної безпеки на обороноздатність країни, протистояння кіберзагрозам, вибору стратегії протидії військовим конфліктам і тероризму. Виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням забезпечення обороноздатності країни. Перший сфокусований на формуванні системи національної оборони; другий – на військовій медицині, медицині надзвичайних ситуацій; третій – на організації системи національної та колективної безпеки; четвертий – на обґрунтуванні стратегії протидії військовій агресії та тероризму; п’ятий – на забезпеченні кібероборони; шостий – на визначенні особливостей забезпечення обороноздатності окремих країн світу; сьомий – на виявленні взаємозв’язку між обороноздатністю країни та впровадженням інноваційних розробок. Набули подальшого розвитку теоретичні заса- ди ідентифікації трендів наукових досліджень із питань забезпечення обороноздатності країни, що, на відміну від існуючих, базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 та GoogleTrends) за двома критеріями: рівень тісноти наукових досліджень та еволюційно-часовий вимір, що дозволило кластеризувати напрями міждисциплінарних досліджень. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-4-4-12

Хаустова В.Є., Решетняк О.І., Хаустов М.М. Перспективні напрямки розвитку IT-сфери в світі. Проблеми економіки. 2022. №1(51). С. 3-19. Дослідження перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери є дуже важливим не тільки для пошуку конкурентних переваг для керівників підприємств сфери IT, а й з причин впливу на інші сфери економічної діяльності, включаючи клієнтів, покупців, екосистему. Метою цієї роботи є визначення перспективних напрямків розвитку IT-сфери у світі на основі дослідження тенденцій, що склалися, та прогнозування публікаційної та патентної активності дослідників. Методичною базою статті є: огляд літератури, аналіз загальних трендів розвитку IT-сфери, бібліометричний та патентний аналіз, а також графічний та статистичний аналіз. У статті пропонується загальний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку ІТ-сфери у світі, який, на відміну від наявних, носить комплексний характер. Досліджено основні тренди розвитку ІТ-сфери на основі огляду літературних джерел і звітів технологічного розвитку галузі. Зокрема, проаналізовано Цикл хайпа для нових технологій компанії Gartner. Проаналізовано світові технологічні форсайти, зокрема країн ЄС, США, південної Кореї, Японії, що дозволило визначити найбільш ймовірні тренди у розвитку ІТ-галузі у світі. Досліджено динаміку та структуру публікаційної активності науковців світу за тематикою «Комп’ютерні науки» за даними бібліометричних показників порталу SCImago Journal & Country Rank та опублікованих патентних заявок в галузі інформаційних технологій за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO). Проаналізовано зміни у структурі кількості публікацій та патентних заявок за період 1996–2020 рр. Визначено найбільш перспективні напрямки наукових досліджень у ІТ-сфері. Угрупування отриманих результатів дозволило визначити перспективні напрямки розвитку ІТ-сфери у світі, а саме: штучний інтелект, хмарні технології, технологія блокчейн, інформаційно-комунікаційні технології, великі дані, обчислювальна пам’ять, чат-боти, кібербезпека, розпізнавання мови, цифровий зв’язок, комп’ютерні мережі, IT-методи управління. Отримані результати дослідження можуть виступати основою для визначення пріоритетів наукового розвитку України в ІТ-сфері. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-1-3-19

Кизим М. О., Бєлікова Н. В., Леванда О. М., Дороніна М. С. Вплив пандемії COVID-19 на регіональні ринки праці України. Проблеми економіки. 2022. №1. C. 59–69. У березні 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що спалах COVID-19 у світі має характер пандемії. Імовірним осередком зародження вірусу стало м. Ухань (Китай), звідки він швидко розповсюдився по усіх країнах світу. За даними експертів, з початку пандемії в Україні до ІІ кварталу 2022 р. зафіксовано 5,04 млн випадків зараження. А частка людей, які отримали хоча б одну дозу вакцини проти COVID-19, складає 36,4 %, що робить Україну найменш вакцинованою країною у Європі. Високий рівень захворюваності призвів до необхідності застосування карантинних заходів, які негативно вплинули на соціально-економічний розвиток регіонів України в цілому та регіональних ринків праці. Метою дослідження є оцінка впливу пандемії коронавірусу на регіональні ринки праці України. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання: аналіз динаміки розвитку COVID-19 у розрізі регіонів України з урахуванням загострення гуманітарної кризи; ідентифікація ситуації на регіональних ринках праці за показниками економічної активності; аналіз державного регулювання щодо дотримання державних соціальних гарантій у трудових відносинах. Визначено, що найбільш негативна епідемічна ситуація щодо COVID-19 склалася у регіонах, до складу яких входять основні великі міста країни з чисельністю населення від 1 029 049 до 2 611 327 осіб. Це свідчить про особливо негативний вплив пандемії на ринки праці регіонів, що мають високу економічну активність і потужний економічний потенціал. Встановлено, що пандемія призвела до скорочення рівня зайнятості в усіх регіонах на фоні підвищення рівня неформально зайнятого економічно активного населення. Зростання безробіття та заборгованості за заробітної платою також є ознаками негативного впливу пандемії COVID-19 на ринки праці регіонів України. Проведений аналіз довів, що ключовими проблемами, які потребують управлінських рішень, є інклюзивне відновлення економіки після COVID та додержання державних соціальних гарантій на ринку праці практично по усіх регіонах країни, враховуючи вплив воєнного конфлікту та необхідність економічного відновлення після його завершення. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-1-59-69

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М., Зінченко В. А. Напрямки розвитку технологій штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни. 2022. № 3. С. 17-26. Штучний інтелект належить до технологічних сфер, що швидко розвиваються та в майбутньому матимуть значні наслідки для національної безпеки та обороноздатності. Для багатьох країн світу штучний інтелект став одним із ключових пріоритетів розвитку оборонного комплексу. Метою статті є виявлення основних напрямків використання штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни. Методичною базою статті є: огляд літератури й аналіз загальних трендів розвитку технологій штучного інтелекту. Досліджено еволюцію штучного інтелекту, що дозволило визначити такі етапи: виникнення експертних систем; розвиток машинного та статистичного навчання; розвиток концепції та технології глибокого навчання і контекстної адаптації. Проаналізовано передбачення компанії Gartner щодо розвитку технологій штучного інтелекту та визначено, що в майбутньому зростатиме вплив методів глибокого навчання, нейроморфних обчислень, які моделюють нейронну структуру та роботу мозку людини; методів змагального машинного навчання, методів аналітики, відомих як «малі дані» та «широкі дані». Проаналізовано звіт «Science & Technology Trends 2020–2040» Організації НАТО з науки та технологій, який обґрунтовує важливість використання штучного інтелекту для розвитку військового потенціалу, формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень. Визначено, що на формування та розвиток військового потенціалу очікується зростання впливу вбудованого штучного інтелекту в такі технології, як ядерні, аерокосмічні, кібернетичні технології, технології розробки нових матеріалів та біотехнології; віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; дослідження матеріалів та ін. Визначено можливі напрямки використання штучного інтелекту в таких сферах, як: C4ISR, зброя та її ефективне використання, UxV, планування можливостей, CBRN, військова медицина, логістика, кібер- та інфопростір та ін. Визначено переваги від використання штучного інтелекту для розвитку обороноздатності країн світу та значні загрози, які потребують подальших досліджень технологій і методів штучного інтелекту та напрямків їх практичного використання у сфері оборони та захисту. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-3-17-26