Наукові Видання

Полякова О.Ю., Булкін С.М. Модель підтримки прийняття рішень для попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2(36). – С. 418-425. Метою статті є формування комплексної моделі ідентифікації, попередження та мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. У статті представлено концептуальну схему дослідження поширення фінансової кризи в реальний сектор економіки, яка базується на гіпотезі про передування фінансової кризи кризі у реальному секторі. Доведено, що найбільш прийнятним для формування комплексної моделі розповсюдження фінансової кризи є використання імітаційної моделі, в основі якої лежить ударно-хвильова модель розповсюдження кризи. Для побудови плану експериментів використано методологію греко-латинського квадрата. Інтерпретацію результатів проведено відповідно до функції бажаності Харрінгтона, що покладено в основу сформованого підходу до визначення оптимальних та субоптимальних рішень щодо мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. Запропоновано підхід до вибору субоптимальних рішень на основі оцінки їх вартості.

Налогообложение природных ресурсов. Теория и мировые тренды: монография для магистрантов, обучающихся по программам направлений «Экономика», «Государственный аудит» и «Финансы и кредит» / [И.А. Майбуров и др.]; под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2018. — 479 с. — (Серия «Magister»). Монография подготовлена коллективом ведущих отечественных и зарубежных специалистов в сфере экономики для формирования облика новой магистерской дисциплины. Исследованы теоретические основы идентификации природных ресурсов как предмета налогообложения и теоретические основы налогообложения отдельных видов природных ресурсов. Рассмотрены основные тенденции развития практики налогообложения природных ресурсов экономически развитых стран. Сформулированы тренды налогообложения природных ресурсов в некоторых странах с развивающимися рынками. Исследована роль налогов в рациональном использовании природных ресурсов. Рассмотрены перспективы совершенствования налогообложения полезных ископаемых в России. Проанализированы перспективы совершенствования налогообложения общераспространенных природных ресурсов в России. Для магистрантов, аспирантов, преподавателей экономических специальностей вузов, а также специалистов в сфере природных ресурсов и налогообложения.

Полякова О.Ю. Влияние экологических налогов: современные подходы к моделированию // Экологическое налогообложение. Теория и мировые тренды: монография для магистрантов, обучающихся по программам направлений «Экономика», «Государственный аудит» и «Финансы и кредит» / [И.А. Майбуров и др.]; под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2018. – С. 282-293. Улучшение экологического состояния как одна из основных составляющих устойчивого развития постоянно является темой мировых дискуссий, форумов и международных договоров. Несмотря на большой интерес к оценке эффективности налогообложения в контексте экологической политики, большая часть исследований носит констатирующий характер, а методы экономико-математического моделирования не используются повсеместно. В работе проведен анализ наиболее популярных и перспективных моделей, позволяющих оценить последствия тех или иных мер, в т.ч. использования отдельных налоговых инструментов. Рассмотрены такие подходы как системная динамика, модели общего вычислимого равновесия, структурное эконометрическое моделирование, модели поведения и модели теории игр. Показаны преимущества и недостатки каждого вида моделирования с точки зрения целесообразности применения в различных условиях для оценки эффективности экологических налогов. Анализ мировой практики применения различных подходов к моделированию показал, что наиболее широко используются модели вычислимого равновесия (GEM-E3) и структурные эконометрический модели (E3ME), в то же время потенциал системно-динамического моделирования используется крайне слабо.

Экологическое налогообложение. Теория и мировые тренды: монография для магистрантов, обучающихся по программам направлений «Экономика», «Государственный аудит» и «Финансы и кредит» / [И.А. Майбуров и др.]; под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2018. — 359 с. — (Серия «Magister»). Монография подготовлена коллективом ведущих отечественных и зарубежных специалистов в сфере экономики для формирования облика новой магистерской дисциплины. Исследованы теоретические основы экологического налогообложения. Рассмотрены классификации экологических налогов, функции и принципы экологического налогообложения. Рассмотрена мировая практика применения отдельных видов экологических налогов. Исследованы экологические аспекты налогового регулирования. Проанализированы эффекты и эффективность экологического налогообложения. Сформулированы тренды развития экологического налогообложения. Рассмотрены современные тенденции экологического налогообложения в разных регионах мира. Сформулированы перспективы развития международного сотрудничества в экологическом налогообложении. Для магистрантов, аспирантов, преподавателей экономических специальностей вузов, а также специалистов в сфере природных ресурсов и налогообложения.

Иванова О.Ю. Налоговое стимулирование рационального использования энергоресурсов // Налогообложение природных ресурсов. Теория и мировые тренды: монография для магистрантов, обучающихся по программам направлений «Экономика», «Государственный аудит» и «Финансы и кредит» / [И.А. Майбуров и др.]; под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2018. — C.282-294. В монографии рассмотрены актуальные вопросы стимулирования рационального использования энергоресурсов. Рассмотрены основные тенденции развития практики налогообложения энергетических ресурсов в экономически развитых и развивающихся странах. Обоснована роль налоговой политики в государственном регулировании рационального использования энергетических ресурсов. Произведена группировка инструментов налогового стимулирования рационального использования энергоресурсов, применяемых в мировой практике. Проанализированы особенности применения налоговых льгот (ускоренной амортизации, налогового кредита, налоговых каникул и налоговой скидки) при стимулировании энергоэффективности и энергосбережения для домохозяйств и субъектов хозяйствования. Предложены направления стимулирования эффективного использования энергетических ресурсов.

Іванова О.Ю. Координаційні аспекти сучасного менеджменту персоналу // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 144–150. Метою статті є обґрунтування впливу координації підприємств з органами місцевої та регіональної влади, громадськістю та іншими об’єднаннями на ефективність застосування методів менеджменту персоналу. Досліджено координаційні аспекти сучасного менеджменту персоналу. Обґрунтовано залежність ефективності сучасних методів менеджменту персоналу від взаємодії з регіональними органами влади. Визначено напрями координації підприємств та інших суб’єктів при управлінні персоналом в залежності від підсистем менеджменту персоналу.

Іванов Ю.Б. Податкова політика у сфері енергоефективності // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 135–143. Метою статті є обґрунтування принципів та розробка підходів щодо вибору інструментів податкового регулювання на базі узагальнення світового досвіду податкової підтримки енергозбереження та енергоефективності. Узагальнено світову практику реалізації податкової політики у сфері забезпечення енергозбереження та енергоефективності. Визначено сфери застосування податкового інструментарію, перелік податків, що мають найбільший регуляторний потенціал в досліджуваний сфері та склад інструментів податкової політики. Розглянуто можливості застосування найбільш поширених інструментів податкової політики в українській практиці оподаткування.

Полякова О.Ю. Модель оцінки стадії розвитку економіки України // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 115–123. Статтю присвячено актуальному питанню визначення стадії розвитку економіки країни. Сучасний етап розвитку економіки провідних країн позиціонується як постіндустріальний, головними чинниками якого є інформація, наука та інновації. Проте останні дослідження щодо перспектив світової економіки повертаються до ролі, характеру та необхідності індустріального розвитку. Метою дослідження є побудова моделі оцінки стадії розвитку економіки України, що дозволить визначити ті чинники розвитку, які є наразі недостатніми, але мають сприяти переходу до вищих щаблів розвитку. Порівняння характеристик стадій індустріалізації із класифікацією ВЕФ та UNIDO дозволило сформулювати припущення про наявність зв’язку між структурою економіки, місцем у ній досліджень, розробок та освіти та ефективністю економіки у цілому. Оцінювання стадії розвитку базується на міжкраїнових порівняннях за питомою вагою промисловості та сфери послуг у випуску, валовій доданій вартості та кінцевому споживанні домогосподарств, середньо- та високотехнологічної промисловості у доданій вартості та промисловому експорті, витратами на дослідження та розробки і освіту, питомою вагою комп’ютерних та інформаційних послуг і досліджень у проміжному споживанні та державному споживанні. Побудовано модель нечіткої ідентифікації стадій розвитку за сформованою системою критеріїв. Показано, що поточна стадія розвитку економіки України має ознаки розвитку, орієнтованого на ефективність, але подальша неоіндустріалізація можлива лише за умови цілеспрямованої підтримки науки та високотехнологічних виробництв.

Шликова В.О., Леванда О.М. Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – №1(32). – C. 140–152. Метою статті є визначення взаємозв’язків між такими базовими факторами, як рівень доходів, умови харчування й тривалість життя населення в Україні і країнах ЄС. На основі аналізу даних 2016 р. за 20 країнами ЄС та України виявлено, що серед досліджених країн Україні належить останнє місце за цими параметрами. За допомогою кореляційного та регресійного аналізу підтверджено наявність тісного зв’язку та визначено характер залежності очікуваної тривалості життя від валового національного доходу на душу населення та індексу продовольчої безпеки в досліджених кранах. Також установлено, що для забезпечення життєдіяльності українці вимушені витрачати більшу частину свого доходу на базову потребу – харчування. Зіставлення реального споживання основних груп продуктів харчування із рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України та законодавчо закріпленими нормами показало, що середньостатистичний українець працездатного віку лише за трьома з десяти основних груп харчових продуктів споживає більше раціональних норм. За рештою основних груп харчових продуктів фактичне споживання менше раціональних норм, що свідчить про відповідність рівня доходу середньостатистичного українця раціону харчування, наближеному до норм базового соціального стандарту. Таким чином, власний дохід середнього споживача не забезпечує повноцінного і раціонального харчування для збереження і зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. Законодавчі засади базових факторів, які формують здоров’я різних груп населення, містять багато суперечностей і не забезпечують раціональних норм споживання, що призводить до знищення класу середнього споживача і збільшення частки населення, яке існує на межі бідності. Динаміка показника «середня очікувана тривалість життя при народженні» в Україні за останні 13 років має тенденцію до збільшення, однак невеликими темпами, тому він залишається низьким порівняно з країнами ЄС. Базові чинники разом із невідповідністю законодавства гальмують зростання показника тривалості життя населення України до рівня країн ЄС. Запропоновано осучаснення базового соціального стандарту відповідно до раціональних норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України, доведено необхідність забезпечення відповідного правового регулювання.