Наукові Видання

Ma X., Gryshova I., Khaustova V., Reshetnyak O., Shcherbata M., Bobrovnyk D., Khaustov M. Assessment of the Impact of Scientific and Technical Activities on the Economic Growth of World Countries. Sustainability. 2022. 14. 14350. At present, scientific and technical activities (STA) play a fundamental role in the creation of new knowledge necessary for the realisation of the goals of sustainable economic growth. The purpose of the research is to assess STA in countries of the world and Ukraine as well as to analyse the impact of STA on their sustainable economic growth. For the assessment of STA of world countries, we have developed a composite indicator (Index of STA–ISTA) based on two sub-indices (Potential of STA and Results of STA) and a set of partial indicators. The study is carried out using a theoretical and methodological approach that includes five research stages: calculating the ISTA of world countries with their subsequent ranking; assessing the impact of the ISTA on the economic growth of world countries; evaluating the correlations between the ISTA, the Global Innovation Index (GII), and the Human Development Index (HDI); breaking down world countries into groups with the help of cluster analysis, using data on the ISTA, GII, HDI; assessing and analysing the importance of environment-related technologies and innovations in ensuring the economic growth of countries of the world. According to the results of the study, the importance of STA in ensuring sustainable economic growth of countries of the world was confirmed. The use of cluster analysis to group countries of the world in terms of the level of STA made it possible to identify three clusters of countries: leaders, potential leaders, and catching-up countries. It has been proven that in order for a country to achieve leadership in terms of STA, it is important to harmoniously combine efforts to support and develop its scientific potential as well as to create principles for the implementation of scientific achievements in innovation activities to ensure its economic growth and improve the living standards of its population. Besides, the analysis allowed proving the existence of a moderately positive impact of the development of environment-related technologies and innovations on the acceleration of innovative development, improvement of the quality of life of the population, and the growth of GDP per capita. DOI: https://doi.org/10.3390/su142114350

Osińska M., Kyzym M., Khaustova V., Ilyash O., Salashenko T. Does the Ukrainian electricity market correspond to the european model? Utilities Policy. Volume 79. 2022. 101436. The paper explores 29 models of the European electricity markets and the degree of their deviation from the single electricity market model established by the trans-European legislation. Although all models correspond to the design of the pan-European single one, they remain significantly differentiated according to trading forms and pricing methods. The electric power system in Ukraine has developed oppositely to the European ones, and the electricity market is quasi-competitive. The study proposes a novel model for the Ukrainian electricity market, which considers the European acquis communautaires, the advanced practice in electricity market development, and the specifics of the Ukrainian electric power system. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jup.2022.101436

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали XVІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25 листопада 2022 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2022. 122 с. (+ додаток). Наведено результати наукових досліджень учасників, проведених у рамках cімнадцятої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та активізації інноваційних процесів на всіх економічних рівнях відносин в Україні, управління розвитком діяльності підприємств в умовах міжнародної конкуренції, проблем розвитку національної інноваційної системи та інноваційної діяльності підприємств. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції. Видання може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, для формування практичних рекомендацій та управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

Економіка миротворення в системі економічної безпеки держави: подолання наслідків гібридної окупації : кол. моногр. / за наук. ред. О. І. Іляш ; авт. кол. : д-р філософії Блохін П. В. (пп. 1.3, 3.3), д-р екон. наук, проф. Васильців Т. Г. (пп. 2.3, 3.1), д-р екон. наук, проф. Іляш О. І. (висновки до розділів, пп. 1.2, 2.2), д-р екон. наук, проф. Мокій А. І. (передмова, пп. 3.1, 3.3), канд. екон. наук, проф. Смоляр Л. Г. (пп. 1.1, 2.1), д-р екон. наук, проф. Флейчук М. І. (п. 1.3, 3.3), д-р екон. наук, проф. Хаустова В. Є. (пп. 2.3, 3.2).Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2022. 244 с. Укр. мова ISBN 978-617-7801-36-7 У монографії досліджено теоретичні та науково-методичні питання, пов’язані з генезисом взаємозв’язку економічної безпеки держави та економічних наслідків війни. Значну увагу присвячено дослідженню передумов становлення політики миротворення у процесі виникнення наслідків гібридних і збройних конфліктів. Обґрунтовано наукові засади формування державної політики становлення економіки миробудівництва як комплексної системної моделі, що одночасно поєднує загальну макроекономічну стабілізацію, формування здорової конкурентоспроможної економіки; розбудову сучасної конкурентоспроможної економіки на прилеглих до непідконтрольних територій задля їх перетворення на території впровадження нових моделей пріоритетного розвитку; протидію гібридним конфліктам в економічній, військовій, інформаційній, суспільно-політичній, міжнародній та релігійно-культурній сферах. Визначено стратегічні пріоритети державної політики миротворення в Україні. Для цього узгоджено стратегічні пріоритети економічного розвитку країни, економічного пожвавлення на прилеглих до збройного конфлікту територіях, поступу в країні галузей миробудівництва, соціального вирівнювання, використання потенціалу міжнародної співпраці з очікуваними системними змінами в державі та напрямами зміцнення складових її економічної безпеки. Розроблено організаційно-економічний механізм реінтеграції країни в умовах гібридної окупації, який являє собою систему поєднаних між собою суб’єктів регулювання та суб’єктів-учасників, які спільно ініціюють і компанують архітектоніку, інструментарій і ресурсне забезпечення політики державного регулювання в системі економічної безпеки. Запропоновано інструменти стимулювання соціально-економічного розвитку постраждалих територій та відновлення потенціалу їх макроекономічного зростання, які спрямовані на вирішення стратегічних задач формування прогресивнішої структури більш конкурентоспроможної економіки та запуску нових драйверів розвитку регіонів, постраждалих від воєнного конфлікту.

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Шпілєвський О. В. Військово-тактичні та економічні передумови розвитку оборонної промисловості України. Проблеми економіки. 2022. №3(53). С. 35-44. Суттєвою передумовою успіху у сучасній війні є військова перевага над противником, основою якої є тактико-технологічний рівень тактичних угруповань збройних сил і економічна достатність його забезпечення. Ця дефініція стала основою дослідження закономірностей причинно-наслідкового ланцюга формування військової переваги над противником і економічних передумов її забезпечення. У статті висвітлено залежність стратегічних цілей, оперативних дій, тактики, засади формування системи військових переваг над противником; проаналізовано особливості формування військових витрат країн залежно від їх геополітичного й економічного стану; визначено необхідні методичні засади створення економічних і суспільних передумов формування достатніх для забезпечення обороноздатності України військових витрат. У дослідженні використано положення: військової справи; загальної тактики; бойових статутів збройних сил; нормативно-правових актів регулювання відносин у сферах національної безпеки; воєнної економіки; забезпечення обороноздатності країн; наукової методології. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-3-27-35-44

Khaustova V. Y., Boiko O. V., Trushkina N. V. Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine. 2022. №3(53). P. 84-97. In the article, based on the methods of grouping and classification, the approaches to the interpretation of transport and logistics infrastructure proposed by various scientific schools are conventionally systematized. An author’s approach to defining the meaning of the terms “transport infrastructure” and “logistics infrastructure” is proposed. Financial, economic, social, and informational factors influencing the level of investment attractiveness of transport and logistics enterprises have been identified. The approach to evaluating the effectiveness of innovative activities in the transport sector is substantiated, the use of which will allow examining the current state of the government regulation processes, the decision-making and goal-setting support system, and institutional provision. An organizational model of the national innovative transport hub and an approach to evaluating its functioning are proposed. Proposals have been made for diagnosing the investment attractiveness of transport infrastructure objects, selecting priority projects for government funding, and forming public-private partnership models for the innovative development of transport infrastructure. An investment strategy has been developed, the main provisions of which should be based on the established investment policy of enterprises in the field of transport and logistics. The relevance of the problem of modernization of transport and logistics infrastructure in the context of sustainable development and recovery of the national economy of Ukraine at the current stage is proven. The key vectors of the modernization of the transport and logistics infrastructure have been established, which include green transformation (decarbonization, implementation of the mechanism of green logistics, green investment as a non-traditional source of financial support for the implementation of infrastructure projects), innovative technologies, public-private partnership, clustering, digitalization (digital logistics, digital transport technologies). DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-3-84-97

Хаустов М. М., Данько А. Т., Бондаренко Д. В., Юрченко О. К. Дослідження екосистем стартапів країн світу для забезпечення їх економічного зростання. Бізнес Інформ. 2022. № 8. С. 47-59. Стартапи останнім часом стали важливою складовою сучасної економіки, які приводять до збільшення її інноваційності та надають можливості для країни отримати кращі позиції на конкурентному світовому ринку. Метою статті є дослідження екосистем стартапів країн світу, їх угрупування та визначення ключових рушійних сил розвитку стартапів. Методичною базою статті є: огляд міжнародних індексів та рейтингів екосистем стартапів, кореляційний, кластерний, графічний та статистичний аналіз. Досліджено структури та склад основних міжнародних індексів та рейтингів, які характеризують умови розвитку стартапів. Здійснено кореляційний аналіз основних індексів, які характеризують рівень розвитку екосистеми стартапів, та соціально-економічного розвитку країн світу. Це дозволило визначити помітний зв’язок між: показниками Індексу найбільш дружніх до стартапів країни світу та Глобальним інноваційним індексом; кількістю стартапів на 1 тис. населення та Індексом глобальної екосистеми стартапів; ВВП на душу населення та Глобальним інноваційним індексом. Здійснено угрупування країн світу за допомогою кластерного аналізу, який було зроблено за двома групами показників. Проведений аналіз за першою групою показників (Індексом найбільш дружніх до стартапів країн світу, Глобальним індексом екосистем стартапів та кількістю стартапів на 1 тис. населення) дозволив виділити три кластери за рівнем розвитку екосистеми стартапів: країни-лідери, країни – потенційні лідери та країни, що наздоганяють. Визначено групу країн, які, відповідно до класифікації, є лідерами за рівнем як розвитку екосистем стартапів, так і соціально-економічного розвитку. Визначено основні напрямки подолання розриву в розвитку стартапів у країнах, що наздоганяють, і розвиненими країнами світу: забезпечення прозорості екосистем стартапів та їх взаємоузгодження з інноваційною політикою країни; сприяння підприємницькому та стартаповому мисленню в науці та дослідницьких розробках; сприяння формуванню більш дружнього ставлення суспільства до стартапів; залучення більше співробітників з академічної, наукової та підприємницької сфер, діяльність яких, у співпраці з урядом, має спрямовуватися на розвиток наукоємних і технологічних стартапів. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-47-59

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Костенко Д. М. Аналіз сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Бізнес Інформ. 2022. №7. С. 99-121. Моторне паливо є важливою складовою як енергетичної, так і національної безпеки будь-якої країни світу, оскільки воно забезпечує цивільний транспорт і військову техніку необхідним енергетичним ресурсом. Після вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та руйнування через обстріли цілого ряду нафто- та газопереробних заводів у країні склалася складна ситуація, що потребує найскорішого відновлення або створення нового виробництва моторного палива на власній сировинній базі. Метою дослідження є визначення сучасного стану сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Для досягнення поставленої мети було: розглянуто горючі корисні копалини країни; проаналізовано розподіл запасів і видобуток природного газу, нафти, вугілля та торфу; досліджено структуру розподілу їх балансових видобувних запасів за областями України, динаміку видобутку; розраховано сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України; визначено джерела відновлювальних ресурсів, які можуть використовуватися для виробництва енергії; визначено, що до рідкого біопалива першого покоління належать біоетанол і біодизель; розраховано поточний технічний потенціал виробництва біоетанолу, виробленого з кукурудзи та ріпаку за регіонами України; визначено регіони-лідери за потенціалом виробництва рідкого біопалива в Україні; сформовано структуру енергетичного потенціалу за видами горючих корисних копалин і біопалива в країні; визначено сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України та сформовано структуру сукупного енергетичного потенціалу горючих корисних копалин і біопалива по регіонах країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-7-99-121

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Костенко Д. М. Аналіз сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. 2022. Бізнес Інформ. № 7. С. 99-121. Моторне паливо є важливою складовою як енергетичної, так і національної безпеки будь-якої країни світу, оскільки воно забезпечує цивільний транспорт і військову техніку необхідним енергетичним ресурсом. Після вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та руйнування через обстріли цілого ряду нафто- та газопереробних заводів у країні склалася складна ситуація, що потребує найскорішого відновлення або створення нового виробництва моторного палива на власній сировинній базі. Метою дослідження є визначення сучасного стану сировинного потенціалу виробництва моторного палива в Україні та її регіонах. Для досягнення поставленої мети було: розглянуто горючі корисні копалини країни; проаналізовано розподіл запасів і видобуток природного газу, нафти, вугілля та торфу; досліджено структуру розподілу їх балансових видобувних запасів за областями України, динаміку видобутку; розраховано сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України; визначено джерела відновлювальних ресурсів, які можуть використовуватися для виробництва енергії; визначено, що до рідкого біопалива першого покоління належать біоетанол і біодизель; розраховано поточний технічний потенціал виробництва біоетанолу, виробленого з кукурудзи та ріпаку за регіонами України; визначено регіони-лідери за потенціалом виробництва рідкого біопалива в Україні; сформовано структуру енергетичного потенціалу за видами горючих корисних копалин і біопалива в країні; визначено сукупний енергетичний потенціал горючих корисних копалин України та сформовано структуру сукупного енергетичного потенціалу горючих корисних копалин і біопалива по регіонах країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-7-99-121