Наукові Видання

Kwilinski A., Trushkina N., Birca I., Shkrygun Yu. Organizational and Economic Mechanism of the Customer Relationship Management under the Era of Digital Transformations. E3S Web of Conferences. 2023. Vol. 456. Article 05002. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202345605002. (Scopus, Web of Science) In recent years, there has been a radical transformation of the marketing concept in the direction of an individual approach to the client. At the same time, it must be emphasized that these issues are becoming especially relevant in the digital era, which significantly affects the concept of the logistics management of companies, tools for the formation of marketing strategies, sales policy, and digital channels. In view of this, the purpose of this paper is the theoretical justification and development of scientific and methodological provisions for improving the organizational and economic mechanism of customer relationship management under the era of digital transformations. To achieve the aim of the research, the following scientific methods were used: analysis, synthesis, comparison, classification, expert survey, statistical analysis, and structural and logical generalization. The article specifies the content of the concepts “customer service”, “logistics service”, “loyalty”, “customer interaction”, “customer experience”, and “customer relationship management”. Modern problems of the formation and development of the customer relationship management system and the implementation of information and communication technologies in European countries have been identified. The key barriers restraining the digital transformation of the customer relationship management system have been identified and are conventionally classified into 7 groups: political, financial and economic, market, marketing, organizational, personnel, and informational. It is proven that the elimination of these barriers requires the development of an organizational and economic mechanism for managing relationships with consumers, which should be based on qualitatively new principles, methods and approaches in the conditions of digitalization. The expediency of applying a comprehensive approach to the digital transformation of the customer relationship management system is substantiated.

Пушак Я. Я., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Безпекова стратегія розвитку критичної інфраструктури в умовах повоєнної відбудови економіки України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Сер.: Економічна: зб. наук. праць. Львів: ЛьвДУВС, 2023. Вип. 1. С. 68-78. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-844X/2023-1-10. Статтю присвячено науково-методичному обґрунтуванню необхідності формування безпекової стратегії розвитку критичної інфраструктури України в умовах повоєнної відбудови національної економіки України. Безпеку слід розглядати як рівень захищеності критичної інфраструктури держави від реальних або потенційних загроз, що створюються через природні катаклізми, збройні конфлікти, екологічні, техногенні, військові катастрофи. Доведено, що на даний час доцільно розробляти безпекову стратегію розвитку критичної інфраструктури як концептуальний документ, який містить бачення майбутнього, напрями розвитку критично важливих об’єктів інфраструктури і цільовий блок з низки стратегічних та оперативних цілей досягнення належного рівня національної безпеки. Визначено принципи та управлінські підходи, на яких має ґрунтуватися реалізація даної безпекової стратегії. Запропоновано комплекс заходів з розроблення безпекової стратегії розвитку критичної інфраструктури у рамках виконання Плану відновлення України, який включає: 1) удосконалення державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури шляхом визначення та забезпечення впровадження чіткої схеми регулювання безпеки (вимоги – методи перевірки – організаційна схема); 2) розроблення заходів протидії кризовим явищам (організація і проведення онлайн-вебінарів та воркшопів з обміном кращим досвідом; впровадження сучасних стандартів (ISO 5500, ISO 31000); підготовка фахівців з управління інформаційною, економічною, енергетичною, національною безпекою); 3) формування відповідної безпекової екосистеми (створення центрів навчання персоналу сучасним стандартам безпеки і методикам обслуговування об’єктів критичної інфраструктури); 4) посилення та розширення міжнародної співпраці (допомога ключовим операторам критично важливих об’єктів інфраструктури у переході на сучасні методи та стандарти в обслуговуванні виробничих активів шляхом міжнародної технічної, інформаційної, організаційної та фінансової підтримки). Встановлено, що у сучасних кризових умовах необхідно приділити особливу увагу підготовці кадрів у національній системі захисту критичної інфраструктури в Україні.

Губарєва І. О., Трушкіна Н. В. Процес управління ризиками в ІТ-проєктах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: Економіка. 2023. № 30(58). Вересень. С. 84-88. DOI: https://doi.org/ 10.25264/2311-5149-2023-30(58)-84-88. Метою статті є дослідження процесу управління проєктними ризиками та розробка рекомендацій щодо його адаптації для ІТ-проєктів. У статті представлено огляд процесу управління проєктними ризиками згідно стандартів: Project Management Body of Knowledge (PMBOK), International Organization for Standardization (ISO); Projects in Controlled Environments (PRINCE2). Зроблено висновок, що представлені стандарти достатньо структуровані і можуть бути застосовані для управління ризиками в різноманітних проєктах, в тому числі і в сфері інформаційних технологій. Розкрито особливості процесу управління ризиками в ІТ-проєктах відповідно до методології Microsoft Solutions Framework. Зосереджено увагу на формуванні процесу управління ризиками в проєктах відповідно до моделей Risk Management Maturity Model (RM Maturity Model); Capability Maturity Model Integration (СММІ); Maturity Level of Risk Management in IT Projects. При формуванні процесу управління ризиками в ІТ-проєктах, особливо в проєктах ІТ стартапів, вибір стандарту, методології чи їх комбінації (окремих розділів) повинен враховувати специфіку проєкту, характеристику проєктної команди, менеджменту, корпоративної культури, сегменту та кон’юнктури ринку, стейкхолдерів, кваліфікацію спеціалістів, які займаються управлінням ризиками.

Губарєва І. О., Трушкіна Н. В. Організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях. Вчені записки: зб. наук. праць. Київ: Київський нац. економічний ун-т імені Вадима Гетьмана, 2023. Вип. № 33(4). С. 19-38. DOI: https://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.02.012.018. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні науково-методичних положень удосконалення організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях з урахуванням специфіки їх діяльності. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті виконано статистичний аналіз динаміки витрат на ІТ-сектор у світі; обсягу експорту та імпорту комп’ютерних та інформаційних послуг у структурі зовнішньої торгівлі послугами в Україні. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди на визначення понять «механізм управління», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм». Надано авторське трактування терміна «організаційно-економічний механізм управління проєктними ризиками» як сукупність принципів, функцій, методів, цифрових інструментів, технічних засобів, програмного забезпечення, спрямованих на мінімізацію проєктних ризиків, скорочення рівня витрат на організацію процесів обслуговування клієнтів ІТ-компаній, зростання якості наданих комп’ютерних та інформаційних послуг. Побудовано структуру організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії, яка включає три блоки: формування організаційно-економічного механізму; функціонування організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками та інтеграція в систему менеджменту; оцінювання ефективності від реалізації організаційно-економічного механізму та визначення перспектив розвитку системи управління проєктними ризиками в ІТ-компанії. Запропоновано алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму управління проєктними ризиками у системі менеджменту ІТ-компанії.

Трушкіна Н. В., Патлачук Т. В. Науково-методичне забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами в цифровому просторі. Бізнес Інформ. 2023. № 9. C. 331-345. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-331-345. Одним із сучасних викликів організації маркетингової діяльності є стрімкий розвиток цифрових технологій та інформаційних систем як ефективних інструментів просування продукції та електронної комерції. Тому підприємства приділяють значну увагу технологічній складовій цифровізації бізнесу на основі модернізації ІТ-інфраструктури, впровадження «хмарного» програмного забезпечення, формування цифрових каналів за допомогою інформаційних технологій. Ключовий вектор цифрової трансформації має бути спрямований на підвищення вимог до рівня логістичного обслуговування, появу нових критеріїв до якості логістичного сервісу, тобто на формування клієнтоорієнтованого підходу до управління взаємовідносинами зі споживачами. З огляду на це, метою даного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами з урахуванням викликів цифрового середовища. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті система управління взаємовідносинами зі споживачами розглядається як взаємопов'язана сукупність об'єктів і суб'єктів управління через реалізацію всього переліку функцій управління процесами обслуговування споживачів на основі використання механізмів інформаційного, організаційного та логістичного забезпечення. Проаналізовано рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій при організації процесів обслуговування споживачів на українських підприємствах. Побудовано структурно-функціональну схему формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до цифрової трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами на основі використання інформаційного інструментарію і digital-каналів; формування якісно нової культури маркетингових комунікацій та омніканального інформаційного середовища.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : Тези доповідей VІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 24 листопада 2023 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2023. Наведено результати наукових досліджень учасників Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто проблеми та перспективи розбудови економіки України, зокрема питання: сучасного стану зацікавленості інноваційними термінами вченого Овсія Лібермана: план, прибуток, премія; особливостей управління інноваціями домашніми господарствами; ролі інновацій та конкурентних переваг у цифровій платіжній системі в економіці; інноваційної трансформації промисловості України та проблем її кадрового забезпечення; перспективних напрямів розвитку циркулярної економіки в Україні; відродження сільськогосподарського виробництва. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції. Представлений матеріал може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, практичній діяльності підприємств і організацій для підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали XVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 24 листопада 2023 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2023. 56 с. (+ додаток).

Решетняк О.І., Хаустов М.М., Юрченко О.К. Cтратегія міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу: види та підходи до обґрунтування. Електронний журнал «Ефективна економіка». 2023. №10. DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.10.12. У статті розглядається важливість розробки маркетингової стратегії для високотехнологічних стартапів на етапі масштабування та зростання, які планують розширювати свою діяльність як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Ціль статті полягає в досліджені видів стратегій міжнародного маркетингу та узагальненні існуючих підходів до обґрунтуванні їх вибору для високотехнологічних стартапів під час виходу на зарубіжні ринки збуту. Розглядається сутність стратегії міжнародного маркетингу та її види для високотехнологічних стартапів, а також проаналізовано основні підходи до її розробки, що пропонуються різними авторами. Обґрунтування та розробка стратегії міжнародного маркетингу для високотехнологічних стартапів мають свої особливості, оскільки такі компанії часто працюють у висококонкурентному та висоризикованому середовищі. Запропонований в роботі підхід до розробки стратегії міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу дозволяє вирішувати складні проблеми, що пов’язані з виходом на зарубіжні ринки збуту завдяки своїй гнучкості та можливості адаптуватися до змінних умов міжнародного бізнесу, що особливо важливо для високотехнологічних стартапів у швидкозмінному та конкурентному середовищі.

Khaustova V. Y., Salashenko T.I. Contradictions in electric power sector development: Ukraine versus EU. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 1254 (2023) 012042. DOI:10.1088/1755-1315/1254/1/012042. Ukraine strives to be a full member of the EU and competitive in its market space, including energy markets. However, the UA electric power sector lags behind the EU common one. To prove this input-output model of electricity flows was constructed, Sankey diagrams were built, and qualitative indicators were determined. Based on the Eurostat dataset we found contradictions in Ukrainian electric power sector development against the European common one from 1991 to 2020. Mainstream trends in EU electric power sector development are decarbonization, development of highly efficient cogeneration, increasing energy efficiency at all stages, decentralization, increasing energy dependency, and all-round electricity penetration. At the same time, key tendencies in the UA electric power sector development were: gas-coal switching, reducing quality and quantity of cogeneration, stable too-low energy efficiency, centralization, isolation and self-sufficiency, and deindustrialization. Comprehending these contradictions determines the way for achieving sustainability in the UA electric power sector after the war.