Наукові Видання

Трушкіна Н. В., Патлачук Т. В. Науково-методичне забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами в цифровому просторі. Бізнес Інформ. 2023. № 9. C. 331-345. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-331-345. Одним із сучасних викликів організації маркетингової діяльності є стрімкий розвиток цифрових технологій та інформаційних систем як ефективних інструментів просування продукції та електронної комерції. Тому підприємства приділяють значну увагу технологічній складовій цифровізації бізнесу на основі модернізації ІТ-інфраструктури, впровадження «хмарного» програмного забезпечення, формування цифрових каналів за допомогою інформаційних технологій. Ключовий вектор цифрової трансформації має бути спрямований на підвищення вимог до рівня логістичного обслуговування, появу нових критеріїв до якості логістичного сервісу, тобто на формування клієнтоорієнтованого підходу до управління взаємовідносинами зі споживачами. З огляду на це, метою даного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами з урахуванням викликів цифрового середовища. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, експертного опитування, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті система управління взаємовідносинами зі споживачами розглядається як взаємопов'язана сукупність об'єктів і суб'єктів управління через реалізацію всього переліку функцій управління процесами обслуговування споживачів на основі використання механізмів інформаційного, організаційного та логістичного забезпечення. Проаналізовано рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій при організації процесів обслуговування споживачів на українських підприємствах. Побудовано структурно-функціональну схему формування системи управління взаємовідносинами зі споживачами. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до цифрової трансформації системи управління взаємовідносинами зі споживачами на основі використання інформаційного інструментарію і digital-каналів; формування якісно нової культури маркетингових комунікацій та омніканального інформаційного середовища.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : Тези доповідей VІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 24 листопада 2023 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2023. Наведено результати наукових досліджень учасників Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто проблеми та перспективи розбудови економіки України, зокрема питання: сучасного стану зацікавленості інноваційними термінами вченого Овсія Лібермана: план, прибуток, премія; особливостей управління інноваціями домашніми господарствами; ролі інновацій та конкурентних переваг у цифровій платіжній системі в економіці; інноваційної трансформації промисловості України та проблем її кадрового забезпечення; перспективних напрямів розвитку циркулярної економіки в Україні; відродження сільськогосподарського виробництва. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції. Представлений матеріал може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, практичній діяльності підприємств і організацій для підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали XVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 24 листопада 2023 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2023. 56 с. (+ додаток).

Решетняк О.І., Хаустов М.М., Юрченко О.К. Cтратегія міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу: види та підходи до обґрунтування. Електронний журнал «Ефективна економіка». 2023. №10. DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.10.12. У статті розглядається важливість розробки маркетингової стратегії для високотехнологічних стартапів на етапі масштабування та зростання, які планують розширювати свою діяльність як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Ціль статті полягає в досліджені видів стратегій міжнародного маркетингу та узагальненні існуючих підходів до обґрунтуванні їх вибору для високотехнологічних стартапів під час виходу на зарубіжні ринки збуту. Розглядається сутність стратегії міжнародного маркетингу та її види для високотехнологічних стартапів, а також проаналізовано основні підходи до її розробки, що пропонуються різними авторами. Обґрунтування та розробка стратегії міжнародного маркетингу для високотехнологічних стартапів мають свої особливості, оскільки такі компанії часто працюють у висококонкурентному та висоризикованому середовищі. Запропонований в роботі підхід до розробки стратегії міжнародного маркетингу високотехнологічного стартапу дозволяє вирішувати складні проблеми, що пов’язані з виходом на зарубіжні ринки збуту завдяки своїй гнучкості та можливості адаптуватися до змінних умов міжнародного бізнесу, що особливо важливо для високотехнологічних стартапів у швидкозмінному та конкурентному середовищі.

Khaustova V. Y., Salashenko T.I. Contradictions in electric power sector development: Ukraine versus EU. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 1254 (2023) 012042. DOI:10.1088/1755-1315/1254/1/012042. Ukraine strives to be a full member of the EU and competitive in its market space, including energy markets. However, the UA electric power sector lags behind the EU common one. To prove this input-output model of electricity flows was constructed, Sankey diagrams were built, and qualitative indicators were determined. Based on the Eurostat dataset we found contradictions in Ukrainian electric power sector development against the European common one from 1991 to 2020. Mainstream trends in EU electric power sector development are decarbonization, development of highly efficient cogeneration, increasing energy efficiency at all stages, decentralization, increasing energy dependency, and all-round electricity penetration. At the same time, key tendencies in the UA electric power sector development were: gas-coal switching, reducing quality and quantity of cogeneration, stable too-low energy efficiency, centralization, isolation and self-sufficiency, and deindustrialization. Comprehending these contradictions determines the way for achieving sustainability in the UA electric power sector after the war.

Koval V., Khaustova V., Lippolis S., Ilyash O., Salashenko T., Olczak P. Fundamental Shifts in the EU’s Electric Power Sector Development: LMDI Decomposition Analysis. Energies 2023, 16, 5478. DOI: https://doi.org/10.3390/en16145478. The electric power sector plays a central role in changing the EU’s energy landscape and establishing Europe as the first climate-neutral continent in the world. This paper investigates fundamental shifts in the EU’s electric power sector by carrying out its logarithmic mean Divisia index decomposition by stages of electricity flows on a large-scale basis (for both the entire EU and its 25 member states) for the period 1995–2021 and identifies the individual contribution of each EU member state to these shifts. In this study, four decomposition models were proposed and 14 impact factors (extensive, structural, and intensive) affecting the development of the EU electric power sector were evaluated in absolute and relative terms. It was found that the wind–gas transition, which took place in the EU’s electric power sector, was accompanied by an increase in the transformation efficiency of inputs in electricity generation and a drop in the intensity of final energy consumption. The non-industrial reorientation of the EU’s economy also resulted in a decrease in the final electricity consumption. At the same time, this transition led to negative shifts in the structure and utilization of its generation capacities. The fundamental shifts occurred mainly at the expense of large economies (Germany, France, Spain, and Italy), but smaller economies (Romania, Poland, Croatia, the Netherlands, and others) made significant efforts to accelerate them, although their contributions on a pan-European scale were less tangible.

Хаустов М. М. Стартапи: створення та масштабування : монографія. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2023. 224 с. Монографію присвячено проблемам створення та масштабування стартапів, які є визнаним рушієм сучасного інноваційного підприємництва й економічного зростання країн. У межах представленого дослідження: проаналізовано сутність поняття «стартап» і роль стартапів в економіці України та країн світу; досліджено генезу наукових досліджень у сфері стартапів; розглянуто світовий досвід оцінки розвитку стартапів і інфраструктури їх підтримки; розроблено модель впливу факторів на розвиток стартапів і економік країн; узагальнено теоретичні аспекти життєвого циклу організації; розвинуто теоретичні засади управління життєвим циклом стартапів на основі ідентифікації стадій їх розвитку; проаналізовано особливості формування екосистеми стартапів у країнах світу; досліджено український досвід створення екосистеми стартапів і запропоновано напрямки удосконалення його інституційного забезпечення. Ключові слова: стартап, життєвий цикл, стадії життєвого циклу, компанія, підприємство, організація, проєкт, масштабування, управління, менеджмент, стратегія, інновації, інноваційна діяльність, екосистема, інституційне забезпечення, партнерство, підприємництво, університет.

Хаустова В., Жукова І., Трушкіна Н. Закордонний досвід фінансового забезпечення відбудови та модернізації критичної інфраструктури. Věda a perspektivy. № 7(26). 2023. С.178-192. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-7(26)-178-192. У статті досліджено успішні практики й кейси фінансового забезпечення відбудови критичної інфраструктури у країнах світу, які у свій час постраждали від збройних конфліктів, активних бойових дій і природних катаклізмів. Вивчення закордонного досвіду свідчить про необхідність залучення міжнародного фінансування переважно у формі грантів, фокусування на завданнях дієвого розвитку критичної інфраструктури із застосуванням механізму публічно-приватного партнерства. При цьому кожна країна має свої специфічні особливості. Встановлено, що до основних фінансових інструментів, які застосовувалися у країнах світу задля відновлення й модернізації критично важливих об’єктів інфраструктури, віднесено такі: безповоротна фінансова допомога США, кредити, прямі іноземні інвестиції, кошти державного бюджету, кошти фізичних та юридичних осіб, грантові кошти, донорська допомога міжнародних фінансових організацій, фінансова допомога неурядових організацій, пільгові позики, репарація. На підставі узагальнення передового міжнародного досвіду визначено перспективи його запровадження у сучасних умовах розвитку економіки України. Запропоновано розробити Національну стратегію повоєнної відбудови критичної інфраструктури в Україні та План її реалізації, у якому визначити відповідні фінансові інструменти та інститути.

Poliakova O., Shlykova V. The "trap of backwardness" in Ukraine: the pre-war period and the overcoming possibilities / XIII International Scientific Conference “Time of challenges and opportunities: challenges, solutions, perspectives”, BALTIC INTERNATIONAL ACADEMY, on 12-13 May 2023, Riga, Latvia, p. 309-312. URL: https://bsa.edu.lv/docs/science/book/conference_20230513.pdf The large-scale war deepened the trap of backwardness in Ukraine, which had been forming for a long period. The purpose of the study is to determine the structure of the backwardness trap in Ukraine and ways to overcome it. The structure of causality between the formation of the backwardness trap in Ukraine and pathological processes in the economy is developed, and the hierarchical structure of the backwardness trap is proposed. Based on the analysis of processes during the COVID-19 crisis, possible ways to overcome the trap of backwardness during the post-war reconstruction of Ukraine are identified.