Наукові Видання

Кизим М.О., Дороніна М.С. Економічна наука в Україні: виклики, проблеми, шляхи вирішення. The Problems of Economy. 2019. №3. C. 156–163. Світовий досвід свідчить, що ефективна життєдіяльність країни багато в чому залежить від правильності вибору пріоритетів підтримки розвитку її науки, вибору способів її фінансування. Хоча в багатьох публікаціях учених частково наведені рішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку вітчизняної економічної науки в наявних умовах життя суспільства. Метою цієї статті є узагальнення передумов поновлення теоретико-методологічного забезпечення формування економічного базису України та визначення деяких резервів розвитку цього процесу. У процесі дослідження встановлено, що джерелами виникнення проблем економічної науки є: несистематизованість значного обсягу наявних економічних знань, яка створює найчастіше проблеми втілення їх в практику; поки ще слабка робота з упровадження в практику поведінкових моделей економіки. Склалася необхідність термінового поновлення методологічного базису накопичення знань на всіх його рівнях: філософському, загальнонауковому, на рівні конкретних дисциплін. Відсутня системна процедура діагностування культурної, соціально-рефлексивної, гуманітарної, екологічної, моральної функцій науки. Назріла необхідність концептуального визначення сутності та змісту фундаментальних і прикладних досліджень, вибору їх оптимального поєднання у вирішенні різних проблем економічної теорії та практики. Традиційна картина світу в дослідженнях економічних проблем терміново потребує раціонального доповнення рекомендаціями синергетики, здатної знаходити конструктивні технології становлення порядку з хаосу. Діагностику істинності результатів наукових досліджень необхідно забезпечити зрозумілою професійною, кваліфікованою експертизою, здатною створити систему оціночних критеріїв під конкретний предмет і результат. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-156-163

Polyakova O., Shlykova V. Innovation factors in the cyclical development of Ukrainian industries // Acta Innovations. - №31. - С.43-56. This article deals with the determination of the stages of development of Ukrainian industries with regard to the factors driving innovation. Based on an analysis of literary sources carried out, the most common indicators of the stages of development of industries have been identified, and it is proposed to classify them into structural, volumetric, dynamic, and innovation ones, given the specificity of the relevant statistical data regarding Ukraine. Calculations have shown that most industries are in a declining phase in terms of the majority of volumetric and innovation criteria. In some industries there are positive trends to intensify the innovation activity of businesses, while the chemical and engineering industries, which have the highest level of technological development, are in a decline phase.

Хаустова В.Є., Колодяжна Т.В. Вплив процесів злиттів і поглинань на конкурентоспроможність економіки в умовах глобалізації: монографія. - Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2019. - 416 с. Монографію присвячено дослідженню впливу інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн світу й України. Уточнено сутність поняття та здійснено оцінку конкурентоспроможності України порівняно з іншими країнами світу. Визначено основні процеси у світовій економіці, що в умовах глобалізації впливають на конкурентоспроможність економік країн, і сформовано схему їх взаємозалежності. Досліджено теоретичні засади злиттів і поглинань компаній як засобу концентрації економіки. Обґрунтовано гіпотези щодо впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економіки. Розроблено класифікацію процесів злиттів і поглинань компаній, визначено мотиви та механізми їх здійснення. Проаналізовано тенденції розвитку процесів злиттів і поглинань у країнах світу й Україні. Здійснено оцінку процесів концентрації економіки в країнах світу та Україні. Узагальнено теоретичні засади капіталізації та оцінки ринкової вартості компаній. Здійснено оцінку та досліджено ринкову капіталізацію найкрупніших компаній країн світу й України, визначено вплив на неї процесів злиттів і поглинань. Побудовано моделі впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн і сформульовано відповідні наукові положення. Розроблено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Рекомендовано для фахівців органів державної влади, які займаються питаннями забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, а також науковців і практиків, що займаються різними аспектами проблем забезпечення конкурентоспроможності економіки, інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній, економічної концентрації та ринкової капіталізації.

Быков А.А., Высоцкий С.Ю., Хаустович Н.А., Хвалько Т.В., Полякова О.Ю., Шлыкова В.А. Сравнительный анализ торговли добавленной стоимостью в Беларуси и Украине // Научные труды Белорусского государственного экономического университета.- Минск : БГЭУ, 2019. - Вып. 12 - C. 63-72. На базе методики ОЭСР, адаптированной для условий Беларуси и Украины, проведен анализ формирования и движения добавленной стоимости в экономиках двух стран по данным таблиц "затраты-выпуск" за 2016 г. Выявлены существующие общие проблемы стран и позитивные тенденции. Проведенный анализ позволил сделать выводы о необходимости взаимовыгодной координации экономической и промышленной политики Украины и Беларуси. Перспективным направлением дальнейших исследований является детальный анализ двусторонней торговли Украины и Беларуси с точки зрения движения добавленной стоимости для формирования приоритетных программ экономического сотрудничества.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. Харків, 2019. Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних і методичних засад і розробці науково-практичних рекомендацій щодо посилення цілісності промислового комплексу національної економіки. Під час дослідження отримано ряд нових наукових результатів різного ступеня наукової новизни. Розроблено методичний підхід до визначення цілісності структури господарського комплексу національної економіки. Його відмінність полягає у побудові моделі структури господарських комплексів розвинених країн світу за показником рівня ВВП на душу населення, що дозволяє визначити вектори розвитку для країн з економікою, яка розвивається. Запропоновано методичний підхід до визначення місця України у світовому господарстві, який містить гармонійне поєднання методів кластерного та багатофакторного статистичного аналізу. За отриманими результатами обґрунтовано систему соціально-економічних показників розвитку національної економіки. Визначено сутність поняття «промисловий комплекс країни», яке ґрунтується на результатах аналізу структури господарства розвинених країн світу й України. Це дало змогу представити промисловий комплекс країни як базовий елемент у структурі національної економіки. Дано визначення категорії «національна економіка», відмінність якого полягає у врахуванні національних особливостей та сутності «цілісності» промислового комплексу країни. Це дозволяє розглядати національну економіку як складну соціально-економічну систему, яка розвивається в історичному та національному вимірах. Розвинуто теоретико-методичний підхід до визначення впливу цілісності промислового комплексу країни на її внутрішній ринок, який враховує обсяг і характер ринку та дозволяє визначити напрями його подальшого розвитку. Сформовано концептуальну модель формування цілісного промислового комплексу країни, яка ґрунтується на інструментарії державної програмної підтримки та дозволяє посилити самодостатність національної економіки. Ключові слова: промисловий комплекс національної економіки, цілісність соціально-економічної системи, внутрішній ринок країни, структура промислового комплексу, державна програмна підтримка.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам оцінки й управління інноваційним розвитком держави на регіональному рівні за рахунок формування складових оцінки інноваційного потенціалу держави та дослідження і використання в економічній практиці інтелектуального капіталу при вирішенні завдань інноваційного розвитку регіонів України. Проаналізовано об’єктивні передумови та причини виникнення проблемних ситуацій в економіці та визначено завдання забезпечення інтелектуальним ресурсом процесу розвитку економічних систем. Розкрито особливості інституційного підходу до оцінювання інтелектуального потенціалу та визначено, що в державній регіональній політиці наука, освіта та бізнес мають бути скоординовані в рамках державної стратегії економічного розвитку, а самі регіони більш ініціативно і на власних ресурсах здійснюють необхідні заходи інноваційної діяльності. В дисертації проаналізовано та використано зарубіжний досвід з питань оцінювання і використання інноваційного потенціалу; розкрито позитивну роль і специфіку бенчмаркінгового аналізу в управлінні розвитком; запропоновано практичні заходи щодо адаптації бенчмаркінгу до національних умов формування державного регіонального інноваційного розвитку. Розроблено трьохсекторну модель організаційно-економічного механізму регіонального розвитку та систему інформаційної підтримки регіональної інноваційної політики. Сформовано систему показників оцінювання інтелектуального потенціалу регіонів країни та виконано відповідні розрахунки, що характеризують інноваційний стан регіонів країни та зміни цього стану в динаміці. Розроблено блочний алгоритм розвитку регіонів країни, з якого слідує, що управління розвитком не обмежується пакетом інноваційних проектів, а включає у свій механізм управління ресурсами, технологіями, інфраструктурою та стимулами. Ключові слова: інтелектуальний капітал, інноваційний потенціал, інноваційний розвиток, оцінювання, бенчмаркінг.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Досліджено сутність управління конкурентоспроможністю промислового комплексу регіону, яке розуміється як безперервна діяльність, що спрямована на створення конкурентних переваг, формування та реалізацію конкурентних стратегій групи галузей, забезпечення їх життєздатності як суб’єктів економічної конкуренції задля досягнення успіху в конкурентній боротьбі за фактори виробництва, як з регіонами своєї країни, так і з регіонами інших країн, шляхом ефективного використання наявного потенціалу з метою досягнення високого рівня життя населення. Проведено аналіз управління конкурентоспроможності промислових комплексів регіонів України та визначено фактори впливу на управління конкурентоспроможністю промисловості регіонів України. Розроблено концептуальну модель формування стратегії управління конкурентоспроможністю промислових комплексів регіонів. З метою перевірки адекватності SWOT-аналізу, автором було проведено аналіз експертних оцінок на прикладі Слобожанського регіону, для якого було обрано «товарно-ринкову стратегію» підвищення конкурентоспроможності. В результаті проведеного дослідження можна вважати, що на сучасному етапі розвитку економіки України та її регіонів вагомим фактором оздоровлення може стати підвищення рівня конкурентоспроможності регіональних промислових комплексів на основі освоєння сучасних методів управління та підвищення ефективності ресурсного забезпечення. Ключові слова: конкурентоспроможність, промисловий комплекс, розвиток, потенціал, концептуальні положення, управління, регіон, методологічні підходи.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Ключові слова: національна економіка, лісопромисловий комплекс, стратегічні пріоритети розвитку, кластер, управління

Кизим М.О., Хаустова В.Є., Крамарев Г.В. Обґрунтування перспективних напрямів розвитку обробної промисловості України // Проблеми економіки. - 2019. - № 1 (39). - С.28-45. Статтю присвячено аналізу стану обробної промисловості України та обґрунтуванню перспективних напрямів її розвитку. Визначено, що однією з найважливіших галузей обробної промисловості є машинобудування, а до галузей, що мають потенціал до розвитку в Україні, віднесено цивільне літакобудування та виробництво легкових автомобілів. Проаналізовано стан галузі цивільного літакобудування: динаміку виробництва літаків в Україні, парк і віковий склад основного обладнання, парк літаків авіакомпаній країни; розглянуто інтегральну оцінку конкурентоспроможності вітчизняних літаків АН-148-100А та АН-140-100, світовий експорт товарів літакобудування, структуру світового ринку кінцевої продукції та світового ринку авіації загального призначення, структуру світового ринку виробництва авіадвигунів, техніко-економічні показники фірм-виробників авіації загального призначення в Україні та найбільш широко представлених легких літаків українського виробництва. Розглянуто порівняльну характеристику авіаційної промисловості України й окремих країн Європи. Розроблено стратегічну матриця SWOT-аналізу авіаційної промисловості України. Обґрунтовано, що пріоритетними напрямками у розвитку вітчизняної авіаційної промисловості є виробництво малих літаків загального призначення та виробництво авіаційних компонент (авіаційних двигунів та ін.). Проаналізовано стан галузі виробництва легкових автомобілів: моделі легкових автомобілів вітчизняного виробництва, динаміку їх виробництва в країні, сегменти ринку, в яких представлено продукцію автомобілебудівної галузі України та її конкурентне середовище, розглянуто інтегральну оцінку технічного рівня вітчизняних автомобілів ZAZ Lanos T-150 та ZAZ Lanos T-100 щодо аналогічної продукції провідних фірм виробників у сегменті «С»-класу, розподіл України та деяких країн Європи у світовому рейтингу кількості автомобілів на 1000 осіб, динаміку світового виробництва легкових автомобілів, ТОП-10 країн виробників легкових автомобілів / країн найбільших експортерів легкових автомобілів / найбільших виробників легкових автомобілів / світових виробників автокомпонент / країн за обсягом продажу легкових електромобілів. Побудовано стратегічну матрицю SWOT-аналізу автомобільної промисловості України за випуском легкових автомобілів. Обґрунтовано, що перспективними напрямами у розвитку вітчизняної автомобільної промисловості за випуском легкових автомобілів можуть бути вузлова збірка електромобілів за ланцюжком: SKD (крупновузлова збірка) → МKD (середньовузлова збірка) та випуск компонент для легкових автомобілів провідних компаній-виробників у світі.