Наукові Видання

Кизим М.О., Крамарев Г.В. Аналіз прогресивності структури промисловості та її впливу на зростання економіки в Україні та країнах світу // Електронне фахове видання "Ефективна економіка". - 2019. - № 8. Статтю присвячено аналізу прогресивності структури промисловості країн світу та України та її впливу на зростання економіки та якості життя населення в них. Проаналізовано ВДВ промисловості країн світу та України та здійснено їх розподіл на групи за обсягом та динамікою ВДВ промисловості. Висунуто гіпотезу про вплив прогресивності структури промисловості на економічне зростання і якість життя населення країни. Проаналізовано вимоги постіндустріального суспільства до структури національних економік. Розглянуто оптимальну технологічну структуру для економік розвинутих країн. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки прогресивності структури промисловості та здійснено розрахунки щодо прогресивної структури промисловості України. На основі проведених розрахунків визначено, що структура промисловості України не є прогресивною, а також доведено гіпотезу про вплив прогресивності структури промисловості на економічне зростання і якість життя населення країни.

Кизим, І. В. Ярошенко, В. Є. Хаустова, І. О. Губарєва Формування стратегічних пріоритетів розвитку лісопромислового комплексу України: монографія. - Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2019. - 476 с. Монографію присвячено теоретичному та практичному дослідженню формування стратегічних пріоритетів розвитку лісопромислового комплексу країни. Представлено структурно-логічну модель вибору стратегічних пріоритетів розвитку ЛПК України. Запропоновано методичні підходи до оцінки стану лісового господарства та лісозаготівлі, прогресивності структури лісопромислового комплексу та конкурентоспроможності виробництва продукції обробної промисловості в Україні та країнах світу. Здійснено ідентифікацію діючих і перспективних кластерів лісопромислового комплексу у регіонах України та визначено пріоритетні напрямки їх розвитку. Рекомендовано для наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей закладів вищої освіти, а також фахівців з питань вивчення проблем формування стратегічних напрямів розвитку галузей національної економіки.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 14 листопада 2019 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2019. 104 с. Наведено результати наукових досліджень учасників, проведених у рамках чотирнадцятої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та активізації інноваційних процесів на всіх економічних рівнях відносин в Україні, управління розвитком діяльності підприємств в умовах міжнародної конкуренції, проблем розвитку національної інноваційної системи та інноваційної діяльності підприємств. Видання може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, для формування практичних рекомендацій та управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

Кизим М.О., Дороніна М.С. Економічна наука в Україні: виклики, проблеми, шляхи вирішення. The Problems of Economy. 2019. №3. C. 156–163. Світовий досвід свідчить, що ефективна життєдіяльність країни багато в чому залежить від правильності вибору пріоритетів підтримки розвитку її науки, вибору способів її фінансування. Хоча в багатьох публікаціях учених частково наведені рішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку вітчизняної економічної науки в наявних умовах життя суспільства. Метою цієї статті є узагальнення передумов поновлення теоретико-методологічного забезпечення формування економічного базису України та визначення деяких резервів розвитку цього процесу. У процесі дослідження встановлено, що джерелами виникнення проблем економічної науки є: несистематизованість значного обсягу наявних економічних знань, яка створює найчастіше проблеми втілення їх в практику; поки ще слабка робота з упровадження в практику поведінкових моделей економіки. Склалася необхідність термінового поновлення методологічного базису накопичення знань на всіх його рівнях: філософському, загальнонауковому, на рівні конкретних дисциплін. Відсутня системна процедура діагностування культурної, соціально-рефлексивної, гуманітарної, екологічної, моральної функцій науки. Назріла необхідність концептуального визначення сутності та змісту фундаментальних і прикладних досліджень, вибору їх оптимального поєднання у вирішенні різних проблем економічної теорії та практики. Традиційна картина світу в дослідженнях економічних проблем терміново потребує раціонального доповнення рекомендаціями синергетики, здатної знаходити конструктивні технології становлення порядку з хаосу. Діагностику істинності результатів наукових досліджень необхідно забезпечити зрозумілою професійною, кваліфікованою експертизою, здатною створити систему оціночних критеріїв під конкретний предмет і результат. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-156-163

Polyakova O., Shlykova V. Innovation factors in the cyclical development of Ukrainian industries // Acta Innovations. - №31. - С.43-56. This article deals with the determination of the stages of development of Ukrainian industries with regard to the factors driving innovation. Based on an analysis of literary sources carried out, the most common indicators of the stages of development of industries have been identified, and it is proposed to classify them into structural, volumetric, dynamic, and innovation ones, given the specificity of the relevant statistical data regarding Ukraine. Calculations have shown that most industries are in a declining phase in terms of the majority of volumetric and innovation criteria. In some industries there are positive trends to intensify the innovation activity of businesses, while the chemical and engineering industries, which have the highest level of technological development, are in a decline phase.

Хаустова В.Є., Колодяжна Т.В. Вплив процесів злиттів і поглинань на конкурентоспроможність економіки в умовах глобалізації: монографія. - Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2019. - 416 с. Монографію присвячено дослідженню впливу інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн світу й України. Уточнено сутність поняття та здійснено оцінку конкурентоспроможності України порівняно з іншими країнами світу. Визначено основні процеси у світовій економіці, що в умовах глобалізації впливають на конкурентоспроможність економік країн, і сформовано схему їх взаємозалежності. Досліджено теоретичні засади злиттів і поглинань компаній як засобу концентрації економіки. Обґрунтовано гіпотези щодо впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економіки. Розроблено класифікацію процесів злиттів і поглинань компаній, визначено мотиви та механізми їх здійснення. Проаналізовано тенденції розвитку процесів злиттів і поглинань у країнах світу й Україні. Здійснено оцінку процесів концентрації економіки в країнах світу та Україні. Узагальнено теоретичні засади капіталізації та оцінки ринкової вартості компаній. Здійснено оцінку та досліджено ринкову капіталізацію найкрупніших компаній країн світу й України, визначено вплив на неї процесів злиттів і поглинань. Побудовано моделі впливу процесів злиттів і поглинань компаній на конкурентоспроможність економік країн і сформульовано відповідні наукові положення. Розроблено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Рекомендовано для фахівців органів державної влади, які займаються питаннями забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, а також науковців і практиків, що займаються різними аспектами проблем забезпечення конкурентоспроможності економіки, інтеграційних процесів шляхом злиттів і поглинань компаній, економічної концентрації та ринкової капіталізації.

Быков А.А., Высоцкий С.Ю., Хаустович Н.А., Хвалько Т.В., Полякова О.Ю., Шлыкова В.А. Сравнительный анализ торговли добавленной стоимостью в Беларуси и Украине // Научные труды Белорусского государственного экономического университета.- Минск : БГЭУ, 2019. - Вып. 12 - C. 63-72. На базе методики ОЭСР, адаптированной для условий Беларуси и Украины, проведен анализ формирования и движения добавленной стоимости в экономиках двух стран по данным таблиц "затраты-выпуск" за 2016 г. Выявлены существующие общие проблемы стран и позитивные тенденции. Проведенный анализ позволил сделать выводы о необходимости взаимовыгодной координации экономической и промышленной политики Украины и Беларуси. Перспективным направлением дальнейших исследований является детальный анализ двусторонней торговли Украины и Беларуси с точки зрения движения добавленной стоимости для формирования приоритетных программ экономического сотрудничества.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. Харків, 2019. Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних і методичних засад і розробці науково-практичних рекомендацій щодо посилення цілісності промислового комплексу національної економіки. Під час дослідження отримано ряд нових наукових результатів різного ступеня наукової новизни. Розроблено методичний підхід до визначення цілісності структури господарського комплексу національної економіки. Його відмінність полягає у побудові моделі структури господарських комплексів розвинених країн світу за показником рівня ВВП на душу населення, що дозволяє визначити вектори розвитку для країн з економікою, яка розвивається. Запропоновано методичний підхід до визначення місця України у світовому господарстві, який містить гармонійне поєднання методів кластерного та багатофакторного статистичного аналізу. За отриманими результатами обґрунтовано систему соціально-економічних показників розвитку національної економіки. Визначено сутність поняття «промисловий комплекс країни», яке ґрунтується на результатах аналізу структури господарства розвинених країн світу й України. Це дало змогу представити промисловий комплекс країни як базовий елемент у структурі національної економіки. Дано визначення категорії «національна економіка», відмінність якого полягає у врахуванні національних особливостей та сутності «цілісності» промислового комплексу країни. Це дозволяє розглядати національну економіку як складну соціально-економічну систему, яка розвивається в історичному та національному вимірах. Розвинуто теоретико-методичний підхід до визначення впливу цілісності промислового комплексу країни на її внутрішній ринок, який враховує обсяг і характер ринку та дозволяє визначити напрями його подальшого розвитку. Сформовано концептуальну модель формування цілісного промислового комплексу країни, яка ґрунтується на інструментарії державної програмної підтримки та дозволяє посилити самодостатність національної економіки. Ключові слова: промисловий комплекс національної економіки, цілісність соціально-економічної системи, внутрішній ринок країни, структура промислового комплексу, державна програмна підтримка.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2019. Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам оцінки й управління інноваційним розвитком держави на регіональному рівні за рахунок формування складових оцінки інноваційного потенціалу держави та дослідження і використання в економічній практиці інтелектуального капіталу при вирішенні завдань інноваційного розвитку регіонів України. Проаналізовано об’єктивні передумови та причини виникнення проблемних ситуацій в економіці та визначено завдання забезпечення інтелектуальним ресурсом процесу розвитку економічних систем. Розкрито особливості інституційного підходу до оцінювання інтелектуального потенціалу та визначено, що в державній регіональній політиці наука, освіта та бізнес мають бути скоординовані в рамках державної стратегії економічного розвитку, а самі регіони більш ініціативно і на власних ресурсах здійснюють необхідні заходи інноваційної діяльності. В дисертації проаналізовано та використано зарубіжний досвід з питань оцінювання і використання інноваційного потенціалу; розкрито позитивну роль і специфіку бенчмаркінгового аналізу в управлінні розвитком; запропоновано практичні заходи щодо адаптації бенчмаркінгу до національних умов формування державного регіонального інноваційного розвитку. Розроблено трьохсекторну модель організаційно-економічного механізму регіонального розвитку та систему інформаційної підтримки регіональної інноваційної політики. Сформовано систему показників оцінювання інтелектуального потенціалу регіонів країни та виконано відповідні розрахунки, що характеризують інноваційний стан регіонів країни та зміни цього стану в динаміці. Розроблено блочний алгоритм розвитку регіонів країни, з якого слідує, що управління розвитком не обмежується пакетом інноваційних проектів, а включає у свій механізм управління ресурсами, технологіями, інфраструктурою та стимулами. Ключові слова: інтелектуальний капітал, інноваційний потенціал, інноваційний розвиток, оцінювання, бенчмаркінг.