Наукові Видання

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины. – Харьков, 2018. Диссертация посвящена разработке нового теоретико-методологического подхода к обеспечению развития производства жидкого моторного топлива в Украине.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. У дисертаційній роботі визначено теоретичні засади, розроблено науково-методичні та практичні рекомендацій щодо забезпечення процесів державного регулювання розвитком національної економіки шляхом застосування державно-приватного партнерства (ДПП) як форми партнерської взаємодії держави та бізнесу при реалізації програм соціально-економічного розвитку. Досліджено базисні теорії партнерської взаємодії держави та бізнесу, розкрито її місце та роль у розвитку національної економіки. Проаналізовано міжнародний досвід реалізації партнерських взаємодій, удосконалено класифікацію їх форм та моделей. Визначено теоретичне підґрунтя розгляду ДПП як інструменту інвестиційної підтримки розвитку національної економіки через розкриття змісту ключових понять предметної області дослідження на основі партисипативного підходу. Розвинуто функціональну складову механізму державного регулювання у сфері ДПП. Проаналізовано вплив чинників макросередовища на розвиток ДПП в Україні. Визначено потреби секторів економіки України і описано можливості ДПП для їх вирішення. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення державної політики з питань нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення розвитку ДПП в Україні. Розроблено оригінальний порядок вибору інвестиційного проекту будівництва соціально значущого об’єкту інфраструктури на засадах ДПП. Удосконалено методичний підхід до управління ризиками проекту ДПП. Ключові слова: державно-приватне партнерство, розвиток національної економіки, об’єкти інфраструктури, інститути громадянського суспільства, державна підтримка, управління ризиками, чинники макросередовища.

Красноносова О.М., Михайленко Д.Г. Обґрунтування необхідності дотримання соціальної справедливості у ході реформування територіального устрою України // Технологічний аудит та резерви виробництва. - 2018. - Том 4, № 5(42). Об’єктом дослідження є процес дотримання соціальної справедливості у ході реформування територіального устрою України. Реформа місцевого самоврядування, що значно активізувалась на протязі останніх п’яти років в соціально-економічній системі України, реалізується на тлі євро-інтеграційних процесів та глобалізації економіки, що не можуть не вплинути на результати децентралізації влади. Однією з вагомих проблем процесу реформування територіального устрою України є дотримання соціальної справедливості за умови досягнення економічного ефекту від заходів, які впроваджуються. В роботі отримано низку нових наукових результатів різного ступеня новизни. Узагальнено та проаналізовано теоретичні аспекти світоглядної платформи реформування територіального устрою. Доведено, що імплементація закордонного досвіду має проходити з урахуванням ментальної специфіки українського суспільства. Побудовано когнітивну модель причинно-наслідкових зв’язків між економічною та соціальною складовими регіональної системи. Доведено пріоритетність трирівневої побудови держави, в якій базовою ланкою є територіальні громади. До складу компонент моделі економічної системи регіону запропоновано включати сировинну та людську складові, а також основні засоби виробництва, як характеристики стану економічної системи. Розраховано тісноту зв’язків між економічними та соціальними показниками, як індикатор дотримання соціальної справедливості у суспільстві. Побудова моделі причино-наслідкових зв’язків між складовими соціально-економічної системи регіону дала змогу довести, що поняття соціальної справедливості невід’ємне від економічних результатів господарювання її первинних ланок. Ефективне функціонування кожної з територіальних громад, як первинних ланок адміністративної системи регіону є обов’язковою умовою формування соціальних стандартів життя населення на рівні світових аналогів.

Лисиця Н. М., Бєлікова Н. В., Мартиненко М. В. Особливості брендингу як інструменту стратегування соціально-економічного розвитку територій // Бізнес Інформ. – 2018. – № 6. – С. 393-400. Стаття присвячена особливостям брендингу у стратегуванні соціально-економічного розвитку територій. Розкрито сутність та особливості використання основних елементів брендингу в смисловому полі стратегування соціально-економічного розвитку територій; здійснено аналіз використання елементів брендингу в стратегіях соціально-економічного розвитку міст і регіонів різних країн світу; запропоновано логічну схему адаптації брендингу до потреб стратегування соціально-економічного розвитку територій; проведено фокус-групові інтерв’ю з мешканцями м. Харкова; запропоновано потенційний контент («ключову лексику») для стратегування пріоритетів розвитку м. Харкова. До «ключової лексики», за результатами опитування мешканців м. Харкова, належать: активний спосіб життя, інноваційність; гордість, турбота, впевненість, цілеспрямованість, радість, спокій, яскравість, надія; розвиток, динамічність, професійна і особиста самореалізація; розвинена інфраструктура, історія і культура, пам’ятники архітектури, парки, широкі вулиці.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання – удосконаленню теоретико-методичного забезпечення обґрунтування напрямів модернізації електроенергетики України в умовах структурних змін в економіці. Розвинуто методичний підхід до вибору пріоритетних напрямків структурно-технологічної модернізації електроенергетики України, який ґрунтується на прогнозуванні споживання електроенергії в майбутньому, аналізі структурних змін в економіці, розрахунках потреб у потужностях за видами генерації, визначенні об’єктів генерації електроенергії, що підлягають модернізації, і обґрунтуванні технологій, які слід впроваджувати на них, що дає можливість сформувати основні заходи програми модернізації електроенергетики в Україні. Розроблено методичний підхід до оцінки відповідності структурних змін в економіці та електроенергетиці України, який ґрунтується на класифікації ВЕД за рівнем енергоємності і видів генерації за їх маневреністю, що дозволяє визначити напрямки модернізації в енергетиці. Запропоновано методичний підхід до формування програми модернізації електроенергетики в Україні, який дозволяє визначити як об’єкти генерації на модернізованих електростанціях в країні, так і підприємства – виробники енергетичного обладнання для них, що забезпечує взаємоузгодженість розвитку як вітчизняної електроенергетики, так і енергетичного машинобудування. Удосконалено структурно-логічну схему порівняльно-еволюційного аналізу форсайт-прогнозів розвитку як світової електроенергетики, так і України, яка складається з таких блоків: визначення частки електроенергетики у первинній енергопропозиції, аналіз енергоефективності електрогенерації, завантаженості потужностей електрогенерації, питомих викидів СО2, що дозволяє підвищити якість експертного оцінювання прогнозів розвитку світової електроенергетики та порівнювати їх з прогнозами розвитку електроенергетики України при розробці програми її модернізації. Ключові слова: національна економіка, енергетична безпека, електроенергетика, модернізація, структурні зміни.

Полякова О.Ю., Булкін С.М. Модель підтримки прийняття рішень для попередження розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки // Проблеми економіки. – 2018. – №2(36). – С. 418-425. Метою статті є формування комплексної моделі ідентифікації, попередження та мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. У статті представлено концептуальну схему дослідження поширення фінансової кризи в реальний сектор економіки, яка базується на гіпотезі про передування фінансової кризи кризі у реальному секторі. Доведено, що найбільш прийнятним для формування комплексної моделі розповсюдження фінансової кризи є використання імітаційної моделі, в основі якої лежить ударно-хвильова модель розповсюдження кризи. Для побудови плану експериментів використано методологію греко-латинського квадрата. Інтерпретацію результатів проведено відповідно до функції бажаності Харрінгтона, що покладено в основу сформованого підходу до визначення оптимальних та субоптимальних рішень щодо мінімізації розповсюдження фінансової кризи в реальний сектор економіки. Запропоновано підхід до вибору субоптимальних рішень на основі оцінки їх вартості.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено вдосконаленню теоретичного та методичного забезпечення оцінювання проблем сталого розвитку регіонів і вибору інструментів для їх подолання. Розвинуто методичне забезпечення визначення проблем сталого регіонального розвитку, що дозволяє отримати оцінку рівня їх проблем і загальну оцінку сталого розвитку регіонів. Удосконалено інструментарій вирішення регіональних проблем, який дає можливість забезпечити подальший сталий розвиток регіонів України та підвищення добробуту населення. Доповнено організаційне забезпечення подолання проблем сталого розвитку регіонів, що передбачає підвищити дієвість фінансових інструментів підтримки регіонального розвитку. Удосконалено оцінку проблем сталого розвитку регіонів на основі визначення межі їх критичного рівня, що дозволяє оцінити рівень проблем економічного, соціального й екологічного характеру. Узагальнено класифікацію регіональних теорій, яка концентрує зусилля на вирішенні проблем сталого розвитку, що дає змогу розглядати Державний фонд регіонального розвитку як інструмент для їх подолання. Ключові слова: регіон, сталий розвиток регіонів, проблеми сталого розвитку, оцінка проблем сталого розвитку, рівень проблем регіонів, інструментарій реалізації регіональної політики.

Податкова система [Електронний ресурс] : навчальний посібник / Ю. Б. Іванов, В. Ф. Тищенко, О. Є. Найденко та ін. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2018. – 408 с. Подано сукупність необхідних знань як цілісну навчальну дисципліну економічного профілю. Розглянуто сутність і види податків, податкову політику, контролюючі органи в сфері оподаткування, податковий менеджмент, податок на додану вартість, акцизний податок, мито, перекладання податків, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плату за ресурси та послуги, майнові податки та збори, місцеві податки та збори, спрощену систему оподаткування, ухилення від податків. До кожної теми подано практикум, який містить запитання для самоперевірки, тестові та практичні завдання. Складено на основі робочої програми навчальної дисципліни.

Кизим М.О., Ярошенко І.В. Інструменти лісової політики України // Проблеми економіки. – 2018. – №2(36). – С. 66-70. Мета статті полягає у вивченні теоретичних основ і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів лісової політики України. Розглянуто теоретичні аспекти формування лісової політики України, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності лісопромислового комплексу. Формування лісової політики повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: відкритості; врахування інтересів усіх зацікавлених сторін; узгодженості лісової політики з політикою інших галузей економіки; застосування наукового підходу для вибору пріоритетних напрямів розвитку ЛПК. Ефективність функціонування лісової політики багато в чому залежить від правильного підбору та послідовності впровадження відповідних інструментів. Лісову політику можна вважати дієвою за умови досягнення поставлених цілей і завдань, вона успішно реалізується на практиці шляхом застосування дієвих її інструментів. Для оцінки дієвості лісової політики та її інструментів пропонується проводити три види аналізу: попередній, поточний і ретроспективний. Здійснено класифікацію інструментів лісової політики шляхом виокремлення таких груп: правові, адміністративні, ринкові, фіскальні, фінансові, санкційні й інформаційні.