Наукові Видання

Енергетична модель економічного зростання України : кол. моногр. / за ред. М. О. Кизима, В. В. Шпілєвського; авт. кол. : Кизим М. О., Хаустова В. Є., Шпілєвський В. В., Губарєва І. О., Бєлікова Н. В., Решетняк О. І., Зінченко В. А., Котляров Є. І., Салашенко Т. І., Крячко Є. М., Колбасін Є. С., Криванич М. В., Рудика О. В., Шпілєвський О. В., Харченко Р. В. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 340 с. Монографію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів енергетичного моделювання розвитку національної економіки, розробленню теоретико-методичних і концептуальних засад формування енергетичної моделі національної економіки, здатної забезпечувати узгодженість структурних перетворень в економіці й енергетиці країни. У монографії наводяться результати: аналізу узгодженості економічного й енергетичного розвитку України; оцінки стану і тенденцій розвитку національного електроенергетичного комплексу на фоні глобальних викликів енергетичного розвитку; обґрунтування теоретичних і методичних положень енергетичної моделі економічного розвитку країни; визначення напрямів і можливих сценаріїв структурних перетворень в електроенергетиці, спрямованих на забезпечення економічного зростання країни; вибору сценарію структурних перетворень у національній електроенергетиці на основі порівняльного аналізу параметрів різних варіантів енергетичних моделей економіки; обґрунтування концепції побудови енергетичної моделі економічного розвитку країни і практичних рекомендацій щодо її впровадження; ін.

Хаустова В. Є., Гришова І. Ю., Костенко Д. М., Бутенко Т. В. Державна політика у сфері впровадження біоенергетичних технологій в контексті її нормативно-правового забезпечення. Економіка АПК. 2021. № 11. С. 70-82. Метою статті є визначення основних особливостей та проблем чинної системи нормативно-правового регулювання виробництва і використання біопалива в Україні. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний (при пізнанні досліджуваних процесів і явищ); аналізу та синтезу (задля детального й всебічного вивчення процесів регулювання виробництва та використання біопалива в країні); індукції і дедукції (для узагальнення нормативно-правового за-безпечення регулювання виробництва та використання біопалива в Україні, а також визначення напрямів його удосконалення). Виділено основні особливості чинного нормативно-правового регулювання виробництва і використання біопалива в Україні; визначено недоліки у вирішенні питань його сертифікації та стандартизації, адаптації законодавства України щодо процесів розвитку відновлювальної енергетики до законодавства Європейського Союзу, виконання взятих країною у цій сфері зобов’язань; виявлено основні проблеми, що стримують розвиток процесів виробництва і використання біопалива в Україні та потребують відповідної уваги з боку органів державної влади. Набуло подальшого розвитку наукове обґрунтування напрямів удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання та підтримки розвитку відновлювальної енергетики в Україні, а також виробництва та використання біопалива зокрема. Результати дослідження можуть бути використані центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування задля удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання виробництва та використання біопалива в країні та регіонах. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202111070

Khaustova V., Reshetnyak O., Khaustov M., Danko T., Danko N. Assessing the Involvement of Industries in Global Value Chains. International Scientific and Practical Conference “Sustainable Development in the Post-Pandemic Period”. (SDPPP-2021). SHS Web of Conferences. Vol. 126. 03001 (2021). The purpose of the article is to assess the involvement of industries in global value chains and determine the prospects for intensification of these processes. The research methods are statistical analysis, comparison, graphical analysis. The role of export volumes of high value-added products, their enclosing in global value chains is determined. A methodical approach to assessing the involvement of industries in global value chains is proposed, allowing to detect the state of the country's involvement in the international distribution of labour in concordance with specific industries. The analysis of the structure of exports of industries on the example of Ukraine is carried out, the industries that have a significant export share both in the total exports and in the structure of production output are determined. The leading indicators of the country's involvement in global value chains are computed, as follows: the national added value in the country's exports by industries, the contribution of specific industry sectors of the economy to the national added value of gross exports, the share of the national added value in exports of industries in the total national added value of gross exports. The positioning of industries within the coordinate system «share in the export structure – share of the national added value in exports» is carried out. It is determined that the share of national added value in exports of extractive industries of Ukraine is higher compared to the average of the world countries in this research. At the same time, being lower in the industries of the manufacturing industry, thus justifying the virtual absence of knowledge-intensive and innovative stages of production of the manufacturing industry, which necessitates a deeper specialization in the exports of low-grade products. The directions of a rational integration of the Ukrainian economy into global value chains are substantiated. The measures to be assumed on the part of the government policy to intensify the involvement of Ukrainian producers in global value chains are proposed. DOI: https://doi.org/10.1051/shsconf/202112603001

Hubarievа І., Hubariev O., Zinchenko V., Pronoza P.Ensuring the Competitiveness of the Ukrainian Woodworking Industry in the Post-Pandemic Period International. Scientific and Practical Conference „Sustainable Development in the Post-Pandemic Period” (SDPPP-2021). SHS Web of Conferences. Vol. 126. 02001 (2021). The woodworking industry is one of the most critical components of the forest sector in Ukraine and world countries. This paper aims to develop directions for ensuring the competitiveness of the woodworking industry in the post-pandemic period. The study resulted in the elaboration of the theoretical framework for identifying the main substantive determinants of industrial competitiveness in world countries through bibliometric analysis using VOSviewer v.1.6.10. The conducted cluster analysis provided for the identification of 4 clusters of scientific research dealing with issues of industrial competitiveness (Cluster 1 is focused on the formation of a competitive business strategy for the development of industrial enterprises; Cluster 2 – on the development of the export-import potential of industrial enterprises; Cluster 3 – on the identification of relationships between ensuring industrial competitiveness and globalisation processes; Cluster 4 – on the implementation of Industry 4.0 and innovative technologies). The obtained theoretical conclusions and generalisations became the basis for forming a system of indicators for assessing the competitiveness of economic activities in the country's woodworking industry. An integrated assessment of the competitiveness of the woodworking industry in Ukraine and world countries was carried out. Using cluster analysis (k-means), world countries, including Ukraine, were clustered according to the value of composite indicators for assessing the competitiveness of individual economic activities in the woodworking industry. Ukraine fell into the cluster characterised by the high competitiveness of individual economic activities in the woodworking industry. Measures were formulated to ensure the competitiveness of the Ukrainian woodworking industry in the post-pandemic period. DOI: https://doi.org/10.1051/shsconf/202112602001

Ivanov Yu., Ivanova O., Laptiev V., Polyakova O., Shlykova V. Problem-oriented Management of United Territorial Communities' Development Based on Decentralization under the Pandemic Influence. International Scientific and Practical Conference “Sustainable Development in the Post-Pandemic Period” (SDPPP-2021). SHS Web of Conferences. Vol. 126. 02001 (2021). The article is devoted to the problem-oriented management of spatial development of united territorial communities (UTC) under the conditions of decentralization under the influence of economic consequences of the Covid-19 pandemic. The article aims to justify the problem-oriented approach in the management of UTC based on the development of a cognitive map of the problems of their development and modelling the problem-oriented management of community resources on the example of human resources. The problem-oriented approach to resource management focuses on solving a problem as a specific theoretical or practical problem, which in turn adaptability, flexibility, the ability to make timely management decisions using available resources. The cognitive map of the four groups of problems of UTC development was developed: problems of the spatial development of UTC and administrative-territorial structure; problems of socio-economic development based on selfsufficiency; problems of local self-government system; problems of rural territories development. The example of human resources scenarios of problem-oriented management of community resources at the macro-, meso-; micro-levels were offered. The hypothesis that the effect of measures "from below" will spread more rapidly than "from above" has been proved. DOI: https://doi.org/10.1051/shsconf/202112606002

Губарєва І.О., Крячко Є.М. Оцінка сировинного потенціалу деревообробної промисловості України та країн світу. Бізнес Інформ. 2021. №9. C. 89–95. Деревообробна промисловість є однією з важливих складових лісопромислового комплексу України та країн світу. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до оцінки сировинного потенціалу деревообробної промисловості країни. Запропоновано здійснювати інтегральну оцінку сировинного потенціалу деревообробної промисловості країни за складовими: лісистість території, запаси деревостану, загальний обсяг виготовлення деревини, обсяг виготовлення ділової деревини. Сформовано матрицю позиціонування України та країн світу в площині координат «Площа лісів – лісистість території». На рівень інтегрального показника оцінки стану сировинного потенціалу деревообробної промисловості України та країн світу найбільший вплив здійснює компонента «Лісистість», а серед часткових показників такі: вироблення ділової деревини на одного жителя, площа лісів на одного жителя та деревостан на одного жителя. З використанням кластерного аналізу (k-середніх) виділено три кластери країн світу за інтегральною оцінкою сировинного потенціалу деревообробної промисловості країн світу. Розрахунки стану сировинного потенціалу деревообробної промисловості України засвідчили таке: за інтегральним показником оцінки стану сировинного потенціалу деревообробної промисловості у 2019 р. (0,0847) Україна посіла 31 місце серед 36 країн світу. Кластерний аналіз засвідчив, що Україна за компонентами інтегрального показника увійшла до групи країн з низьким рівнем сировинного потенціалу деревообробної промисловості; за комплексною оцінкою компоненти «Лісистість» (0,0365) Україна зайняла 32 місце; за комплексною оцінкою компоненти «Запаси деревини» (0,1887) – 17 місце; за комплексною оцінкою компоненти «Виготовлення деревини» (0,0445) – 33 місце; за комплексною оцінкою компоненти «Виготовлення ділової деревини» (0,0949) – 29 місце. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-9-89-95

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 19 листопада 2021 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 92 с.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 19 листопада 2021 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 92 с. Наведено результати наукових досліджень учасників, проведених у рамках шістьнадцятої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та активізації інноваційних процесів на всіх економічних рівнях відносин в Україні, управління розвитком діяльності підприємств в умовах міжнародної конкуренції, проблем розвитку національної інноваційної системи та інноваційної діяльності підприємств. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції на електронному носії. Видання може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, для формування практичних рекомендацій та управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

Губарєва І.О. Теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант розвитку деревообробної промисловості країн світу. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2021. № 7-8 (284-285). С.76-85. Метою статті є здійснення систематизації та узагальнення існуючих наукових публікацій з проблеми розвитку деревообробної промисловості країн світу із використанням бібліометричного та трендового аналізу. Для аналізу контекстуальних та часових закономірностей розвитку деревообробної промисловості країн світу проведено трендовий аналіз із використанням GoogleTrends, бібліометричний аналіз наукових публікацій, що індексуються в базах даних Scopus або Web of Sciences, у яких на основі зв’язку ключових слів за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 було здійснено ідентифікацію основних детермінант розвитку деревообробної промисловості країн світу. Виявлено 5 кластерів наукових досліджень, присвячених питанням розвитку деревообробної промисловості: перший сфокусований на виявленні взаємозв’язку між рівнем розвитку деревообробної промисловості та технологією виробництва біомаси, целюлози та інших матеріалів з деревини; другий – на розвитку біекономіки, біоенергетики, забезпеченню сталого розвитку, зниженню СО2, розвитку лісової галузі; третій – на впровадженні Індустрії 4.0 та інноваційних технологій; четвертий – на розвитку циркулярної та зеленої економіки; п’ятий – на підвищення якості продукції та оптимізації виробництва. Отримані теоретичні висновки та узагальнення мають бути враховані при розробленні стратегії розвитку деревообробної промисловості України. DOI:10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-76-85