Наукові Видання

Wang D., Gryshova I., Balian A., Kyzym M., Salashenko T., Khaustova V., Davidyuk O. Assessment of Power System Sustainability and Compromises between the Development Goals. Sustainability. 2022. №14. 2236. URL: https://doi.org/10.3390/su14042236 Ensuring the sustainability of the European power system is one of the key priorities in the implementation of the EU’s ambitious plans to become climate-neutral by 2050. The uniqueness of the power systems of the EU member states necessitates their assessment and comparison. The article offers a composite indicator, namely, the power system sustainability index (PSS index), to assess the current level of the development of the power systems via three dimensions (social, economic,and environmental) and eight local indicators: the household electricity consumption per capita; the commercial electricity consumption per GDP; the external dependency of the power system; the energy efficiency of the generation; the capacity utilization factor; the share of organic fossil fuels; the share of renewable energy resources; and the greenhouse gas (GHG) emissions per unit of primary energy source. The “energy mix” is defined as the key impact factor, which has a contradictory effect on the local power system sustainability (LPSS) indicators, which can be represented as a set of regression models. The data of the regression analysis can be used for performing a multiobjective optimization by the local indicators, and they can determine the vectors of change required to ensure the sustainability of the power system. The research results prove that it is possible to minimize the GHG emissions per unit of primary energy source and maximize the energy efficiency of generation, while reducing the capacity utilization and increasing the external dependency of the power system.

Polyakova O., Shlykova V., Ivanova O. Macroeconomical and social stability: interaction problems / Economic development strategies: micro, macro and mesoeconomic levels: Scientific monograph. Part 1. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2021. P. 142-158. The importance of ensuring macroeconomic and social stability in the crisis is substantiated. The methodical approach to determining the mutual influence of factors of social and macroeconomic stability is proposed. The conceptual scheme of building an impact model is based on four hypotheses formulated by the authors as a result of generalizing the practice of implementing social standards in Ukraine and existing theoretical research. The comparative analysis of the dynamics of normative and actual parameters of social policy showed an increase in the gap between them. There is a significant gap between the parameters of social policy and the rate of change and the actual value and dynamics of GDP, which led to the conclusion that social and macroeconomic policies are inconsistent. Cross-correlation analysis has shown that poverty and inequality are closely linked to standards and employment. The cognitive map of the interconnection between threats to macroeconomic and social stability has been developed, which can be used to build a simulation model.

Kyzym M., Khaustova V., Reshetniak O. Universities of the future: scenarios for the development of higher education / Economic development strategies: micro, macro and mesoeconomic levels: Scientific monograph. Part 1. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2021. P. 107-127. The aim of the study is to identify scenarios for the development of higher education and actualize the problems of development of Ukrainian universities in connection with changes in the world educational space. Scenarios for the development of higher education, including under the influence of the COVID-19 pandemic, were considered. It was revealed that the university of the future should be adaptive to the new conditions of distance learning, cooperation with business. It has been proved that the prospects for the development of domestic higher education and the prevention of the loss of its status depend on effective cooperation and integration between education, science and business. The organizational and economic mechanism for the integration of education, science and business on the basis of the formation of an innovation ecosystem around the university is proposed. The presented developments are aimed at increasing the positive impact of scientific and educational activities on the socio-economic development of Ukraine, ensuring the training of highly qualified personnel in accordance with the needs of the country’s innovative development. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-191-6-8

Хаустова В.Є., Решетняк О.І., Зінченко В.А., Криванич М.В. Інтегральна оцінка освітньої, наукової й інноваційної діяльності та дослідження їх впливу на економічний розвиток України. Бізнес Інформ. 2021. №12. C. 114–123. Метою статті є проведення інтегральної оцінки освітньої, наукової й інноваційної діяльності в Україні та дослідження їх впливу на економічний розвиток країни в динаміці. Методи дослідження: логічний, статистичний, кореляційний, графічний аналіз, матричний метод, метод рівневої ієрархії Сааті, порівняння. У статті запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки освітньої, наукової та інноваційної діяльності, який включає: стандартизацію показників, визначення коефіцієнтів вагомості кожного з показників і розрахунок інтегральних показників за окремими елементами ланцюжка «підготовка бакалаврів – підготовка магістрів – підготовка наукових кадрів – науковий потенціал – наукові результати – інноваційна діяльність – економічний розвиток», а також розрахунок ступеня їх впливу одне на одне. Розраховано інтегральні показники,які характеризують освітню, наукову та інноваційну діяльність; оцінено вплив підготовки: бакалаврів на підготовку магістрів; магістрів на підготовку наукових кадрів; наукових кадрів – на науковий потенціал; наукового потенціалу – на наукові результати; наукових результатів – на інноваційну діяльність; інноваційної діяльності – на економічний стан країни. Досліджено динаміку змін у забезпеченні зазначених видів діяльності. Проведені розрахунки дозволили визначити тенденції розвитку освіти та науки в Україні й основні проблеми, що їх породжують. Однією із суттєвих проблем є неузгодженість ланцюжка між освітньо-науковою й інноваційною діяльністю та реальним сектором економіки, що призвело до зниження наукового та науково-технічного потенціалу України, низьких наукових результатів і низьких темпів інноваційного розвитку. Визначено, що подальша невідповідна увага до цих проблем з боку влади може призвести до повного руйнування як освітньо-наукової, так й інно- ваційної діяльності в країні. Все це обумовлює потребу вироблення чіткого бачення напрямків розвитку вітчизняної освітньої та наукової сфер, що враховуватиме як реальні можливості вітчизняної економіки, так і світові тренди розвитку та глобальні виклики. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-114-123

Хаустова В. Є., Решетняк О. І. Сучасні форми взаємодії та інтеграції освіти та науки: теорія та практика. Ефективна економіка. 2021. №12. Метою дослідження є визначення теоретичних аспектів форм взаємодії та інтеграції освіти та науки та вивчення закордонної практики задля розвитку українського освітньо-наукового простору. Методи дослідження: логічного аналізу – для вивчення зарубіжного досвіду взаємодії та інтеграції освіти та науки; групування, порівняння та опису – для дослідження теоретичних аспектів інтеграції наукової та освітньої діяльності та їх класифікації. Запропоновано класифікацію форм інтеграції освіти, науки та бізнесу, яка базується на визначенні форм взаємодії за ознаками: структурою та складом інноваційної екосистеми. З метою адаптації до умов функціонування вітчизняних ЗВО необхідно розробляти дієві соціально-економічні механізми інтеграції науки, освіти та підприємницького сектору з урахуванням сучасних технологій освітнього та дослідницького простору. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.12.12

Іванов Ю. Б., Красноносова О. М., Полякова О. Ю., Тур О. В. Формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в регіонах України. Проблеми економіки. 2021. №4. C. 21–28. Реформа децентралізації влади, яка активно впроваджується в Україні протягом останніх п’яти років, здебільшого збільшила можливості органів місцевої влади щодо стимулювання розвитку малого бізнесу відповідно до вимог територіальної інфраструктури. Територіальні відмінності по регіонах України є досить значними. Залежно від галузевої структури як якісної характеристики та ряду кількісних характеристик представників сфери малого бізнесу формується склад інструментів розвитку їх діяльності. Проблема формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу розглядалася в роботах багатьох українських учених, як економістів, так і фахівців з державного управління, оскільки вона містить питання економічного обґрунтування доцільності тих чи інших заходів, а також їх законодавчої підтримки. Виходячи з потреби удосконалення методичного забезпечення формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні нагальним є теоретичне обґрунтування методичного підходу до вибору інструментів стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні. Сфера малого бізнесу в Україні потерпає від постійних змін як у правовому регулюванні, так і в економічному забезпеченні, що висуває додаткові вимоги до порядку проведення дослідження. Перш за все, було доведено, що дослідження слід проводити виходячи з динамічних характеристик стану підприємницької діяльності. Крім того, значні відмінності спостерігаються в умовах розвитку підприємницької діяльності по адміністративних територіях та по видах економічної діяльності. У зв’язку з цим виникає потреба в упорядкуванні як цілей розвитку, так і інструментів стимулюючого впливу. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки укладенню ієрархії. В результаті проведеної роботи сформовано методичний підхід до формування інструментарію стимулювання розвитку малого бізнесу в межах певної адміністративної території на підґрунті методу аналізу ієрархії. DOI: https:// doi.org/10.32983/2222-0712-2021-4-21-28

Antypenko N., Dongcheng W., Lysenko Zh., Krasnonosova O., Grynevych L. Directions of the Activation of the Development of a Small Innovative Enterprise. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, VOL.21 No.12, December 2021. The study is devoted to substantiation of directions of intensification of development of small innovative enterprise, which has a significant impact on the overall innovation activity of the country and promotes innovative development, transition to more advanced technological systems. The outlined role of small business in innovative development in the direction of intensifying innovation in the economy, improving organization and production, as well as in the form of direct participation in the innovation process, production of science-intensive products, stimulating demand for innovation. A group of factors hindering the development of small innovative entrepreneurship was identified, including: financial aspects of the activity, shortcomings of organizational and communicative nature, underdeveloped technology market, information plan problems, internal production problems of small business, market problems. The directions of intensification of the development of small innovative entrepreneurship are substantiated, namely: financial and credit support of small innovative entrepreneurship; introduction of tax incentives; material and technical support; nationwide intensification of innovation activity; information support; development of innovation infrastructure. The involvement of the outlined directions of intensification of small innovative entrepreneurship will help to obtain a synergistic effect of innovative development of both small innovative business structures and the economy as a whole. DOI: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2021.21.12.69

Теоретичні засади та прикладні аспекти реалізації соціальної політики в умовах макроекономічної нестабільності в Україні : кол. моногр. / за ред. О. Ю. Полякової, Ю. Б. Іванова ; авт. кол. : Іванов Ю. Б., Губарєва І. О., Полякова О. Ю., Михайленко Д. Г., Шликова О. М., Леванда О. М., Шавлак М. А., Базько О. А. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 208 с. Монографію присвячено розробці теоретико-методичного забезпечення узгодження соціальної та економічної політики у процесі впровадження нових соціальних стандартів. У межах проведеного дослідження розроблено методичне забезпечення оцінки макроекономічних ризиків зміни соціальної політики та побудовано їх когнітивну карту; виявлено дисбаланси у системі соціальних стандартів порівняно з динамікою показників макроекономічної стабільності; розроблено імітаційну модель оцінки макроекономічних наслідків переходу до нових соціальних стандартів; обґрунтовано рекомендації щодо розробки та вибору найбільш доцільного сценарію переходу до стандартів нової якості життя у сучасних умовах, а також необхідні заходи попередження негативного впливу на макроекономічні процеси в України; запропоновано дорожню карту впровадження нових соціальних стандартів в умовах антикризової економічної політики з урахуванням вимог макроекономічної стабільності та досягнення нової якості життя.

Деревообробна промисловість України та країн світу: стан, проблеми і перспективи розвитку : кол. моногр. / за ред. М. О. Кизима, І. О. Губарєвої ; авт. кол. : М. О. Кизим, І. О. Губарєва, В. Є. Хаустова, О. Ю. Іванова, Є. М. Крячко, Є. С. Колбасін, Р. В. Харченко. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 272 с. Монографію присвячено розробці теоретико-методичного забезпечення оцінки стану, визначенню проблеми та перспектив розвитку деревообробної промисловості України та країн світу. У межах проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант розвитку деревообробної промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного та трендового аналізу. Отримав подальшого розвитку методичний підхід до інтегральної оцінки сировинного потенціалу деревообробної промисловості країни. Розроблено методичні положення з оцінки прогресивності структури деревообробної промисловості України та країн світу. Розроблено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності деревообробної промисловості України та країн світу в цілому й окремих видів економічної діяльності.