Наукові Видання

Кизим М. О., Бєлікова Н. В., Леванда О. М., Дороніна М. С. Вплив пандемії COVID-19 на регіональні ринки праці України. Проблеми економіки. 2022. №1. C. 59–69. У березні 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що спалах COVID-19 у світі має характер пандемії. Імовірним осередком зародження вірусу стало м. Ухань (Китай), звідки він швидко розповсюдився по усіх країнах світу. За даними експертів, з початку пандемії в Україні до ІІ кварталу 2022 р. зафіксовано 5,04 млн випадків зараження. А частка людей, які отримали хоча б одну дозу вакцини проти COVID-19, складає 36,4 %, що робить Україну найменш вакцинованою країною у Європі. Високий рівень захворюваності призвів до необхідності застосування карантинних заходів, які негативно вплинули на соціально-економічний розвиток регіонів України в цілому та регіональних ринків праці. Метою дослідження є оцінка впливу пандемії коронавірусу на регіональні ринки праці України. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання: аналіз динаміки розвитку COVID-19 у розрізі регіонів України з урахуванням загострення гуманітарної кризи; ідентифікація ситуації на регіональних ринках праці за показниками економічної активності; аналіз державного регулювання щодо дотримання державних соціальних гарантій у трудових відносинах. Визначено, що найбільш негативна епідемічна ситуація щодо COVID-19 склалася у регіонах, до складу яких входять основні великі міста країни з чисельністю населення від 1 029 049 до 2 611 327 осіб. Це свідчить про особливо негативний вплив пандемії на ринки праці регіонів, що мають високу економічну активність і потужний економічний потенціал. Встановлено, що пандемія призвела до скорочення рівня зайнятості в усіх регіонах на фоні підвищення рівня неформально зайнятого економічно активного населення. Зростання безробіття та заборгованості за заробітної платою також є ознаками негативного впливу пандемії COVID-19 на ринки праці регіонів України. Проведений аналіз довів, що ключовими проблемами, які потребують управлінських рішень, є інклюзивне відновлення економіки після COVID та додержання державних соціальних гарантій на ринку праці практично по усіх регіонах країни, враховуючи вплив воєнного конфлікту та необхідність економічного відновлення після його завершення. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-1-59-69

Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М., Зінченко В. А. Напрямки розвитку технологій штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни. 2022. № 3. С. 17-26. Штучний інтелект належить до технологічних сфер, що швидко розвиваються та в майбутньому матимуть значні наслідки для національної безпеки та обороноздатності. Для багатьох країн світу штучний інтелект став одним із ключових пріоритетів розвитку оборонного комплексу. Метою статті є виявлення основних напрямків використання штучного інтелекту в забезпеченні обороноздатності країни. Методичною базою статті є: огляд літератури й аналіз загальних трендів розвитку технологій штучного інтелекту. Досліджено еволюцію штучного інтелекту, що дозволило визначити такі етапи: виникнення експертних систем; розвиток машинного та статистичного навчання; розвиток концепції та технології глибокого навчання і контекстної адаптації. Проаналізовано передбачення компанії Gartner щодо розвитку технологій штучного інтелекту та визначено, що в майбутньому зростатиме вплив методів глибокого навчання, нейроморфних обчислень, які моделюють нейронну структуру та роботу мозку людини; методів змагального машинного навчання, методів аналітики, відомих як «малі дані» та «широкі дані». Проаналізовано звіт «Science & Technology Trends 2020–2040» Організації НАТО з науки та технологій, який обґрунтовує важливість використання штучного інтелекту для розвитку військового потенціалу, формування стратегічних пріоритетів у сфері розвитку озброєння та прийняття політичних рішень. Визначено, що на формування та розвиток військового потенціалу очікується зростання впливу вбудованого штучного інтелекту в такі технології, як ядерні, аерокосмічні, кібернетичні технології, технології розробки нових матеріалів та біотехнології; віртуальна/доповнена реальність; квантові обчислення; дослідження матеріалів та ін. Визначено можливі напрямки використання штучного інтелекту в таких сферах, як: C4ISR, зброя та її ефективне використання, UxV, планування можливостей, CBRN, військова медицина, логістика, кібер- та інфопростір та ін. Визначено переваги від використання штучного інтелекту для розвитку обороноздатності країн світу та значні загрози, які потребують подальших досліджень технологій і методів штучного інтелекту та напрямків їх практичного використання у сфері оборони та захисту. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-3-17-26

Krasnonosova O., Mykhailenko D., Yaroshenko I. Reproduction of Human Capital as a Strategic Priority for Sustainable Development of Regions. Problems of sustainable development. Journal of The European Academy of Science and Arts, Salzburg, Austria, 2022/1. 17(1). P. 293-300. The main wealth of the country, its main strategic resource that can ensure political, economic, environmental, and spiritual growth, is human capital. Its intellectual, entrepreneurial, and productive potential, the ability to create and accumulate knowledge, implement it in the production of goods and services, develop unique technologies, invent new types of energy, materials, information, etc., is the engine of scientific and technological progress and innovative restructuring of the economy. Investment in human capital, in intelligence, in the health of the nation, in education and science, and in creating conditions for the normal functioning of everyone is a prerequisite not only for improving the quality of life of the people, but also for achieving the Millennium Goals and Sustainable Development Goals, advancing the country's development, and its social and political stability. The research is aimed at developing theoretical, methodological, and practical provisions for the formation of strategic priorities for sustainable development of territories based on the reproduction of human capital. The theoretical basis was the available scientific works, certain provisions of normative legal acts, international framework documents, in particular from United Nations: Agenda 21 and the report Our Common Future, as well as local studies. The generalization of various scientific points of view regarding the category of human capital allowed us to establish that it is an integral part of its carrier, and therefore, it is proposed to understand as such a set of personal qualities of a person formed, developed, accumulated and preserved as a result of investments in productive abilities, personal qualities and motivational behavior of an individual, as well as the ability to develop and accumulate the necessary qualities that are in his property, which he uses in economic activities and which provides him with a corresponding income. The article substantiates the value of the category human capital for sustainable development. The territorial features of the reproduction of human capital are determined, based on which it is proposed to consider the region as space. It is proved that the reproduction of human capital occurs in the relationship and interdependence with the general periods of the life cycle of the generation, which served to distinguish the four phases of the reproduction of human capital. The architectonics of determining the strategic priorities of sustainable development of territories based on the reproduction of human capital, which is aimed at solving theoretical, methodological, and applied problems, is proposed. DOI: https://doi.org/10.35784/pe.2022.1.27

Методологія і технологія наукових досліджень. Економічні науки (у схемах, визначеннях, прикладах) : навч. посіб. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2022. 56 с. На основі систематизації праць із наукознавства та досвіду керівництва аспірантами подано зміст, функції, структуру науки як актуальної сфери суспільного життя, що забезпечує його прогрес. Матеріал наведено у формі схем, таблиць, алгоритмів. На конкретних прикладах пояснено технологію соціально-економічного дослідження й отримання наукових результатів у вигляді формулювання принципів, класифікацій, моделей та ін.

Krasnonosova O., Perepeliukova O., Papp V., Doronina M., Romaniuk M. Organizational-Economic Mechanism of Attracting Investment Resources in the Innovative Development of Regions in Teams of Sustainable Development. Feb 2022 in International Journal of Computer Science and Network Security. The article considers the features of the organizational-economic mechanism of attracting investment resources in the innovative development of regions in terms of sustainable development. Factors influencing the investment activity of regions in terms of sustainable development, including: institutional structure, intellectual capital, level of innovation infrastructure, business development, financial and credit component, level of human resources development, information environment, production development, environmental component. Factors influencing the attraction of investment resources in the regions are identified. The dynamics of changes in the volume of capital investments and foreign direct investment in Ukraine is analyzed. The regional features of the distribution of capital investments in the conditions of sustainable development are revealed. The essence of the main principles on the basis of which the organizational - economic mechanism of attraction of investment resources in innovative development of regions in the conditions of sustainable development should be formed is analyzed. A set of measures to regulate the investment processes of the regions has been identified. The mechanism of attraction of investment resources in innovative development of regions in the conditions of sustainable development is outlined. The results of activity of separate Agencies of regional development for 2020 in the direction of investment and innovation activity and increase of level of investment attractiveness of regions are analyzed. Important prerequisites for the effective implementation of the organizational-economic mechanism for attracting investment resources in the innovative development of regions in terms of sustainable development are identified. The main directions of directing the efforts of the organizational-economic mechanism to ensure the attraction of investment resources in the innovative development of regions in the context of increasing the level of investment activity in the regional aspect are substantiated. DOI: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.2.48

Wang D., Gryshova I., Balian A., Kyzym M., Salashenko T., Khaustova V., Davidyuk O. Assessment of Power System Sustainability and Compromises between the Development Goals. Sustainability. 2022. №14. 2236. URL: https://doi.org/10.3390/su14042236 Ensuring the sustainability of the European power system is one of the key priorities in the implementation of the EU’s ambitious plans to become climate-neutral by 2050. The uniqueness of the power systems of the EU member states necessitates their assessment and comparison. The article offers a composite indicator, namely, the power system sustainability index (PSS index), to assess the current level of the development of the power systems via three dimensions (social, economic,and environmental) and eight local indicators: the household electricity consumption per capita; the commercial electricity consumption per GDP; the external dependency of the power system; the energy efficiency of the generation; the capacity utilization factor; the share of organic fossil fuels; the share of renewable energy resources; and the greenhouse gas (GHG) emissions per unit of primary energy source. The “energy mix” is defined as the key impact factor, which has a contradictory effect on the local power system sustainability (LPSS) indicators, which can be represented as a set of regression models. The data of the regression analysis can be used for performing a multiobjective optimization by the local indicators, and they can determine the vectors of change required to ensure the sustainability of the power system. The research results prove that it is possible to minimize the GHG emissions per unit of primary energy source and maximize the energy efficiency of generation, while reducing the capacity utilization and increasing the external dependency of the power system.

Polyakova O., Shlykova V., Ivanova O. Macroeconomical and social stability: interaction problems / Economic development strategies: micro, macro and mesoeconomic levels: Scientific monograph. Part 1. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2021. P. 142-158. The importance of ensuring macroeconomic and social stability in the crisis is substantiated. The methodical approach to determining the mutual influence of factors of social and macroeconomic stability is proposed. The conceptual scheme of building an impact model is based on four hypotheses formulated by the authors as a result of generalizing the practice of implementing social standards in Ukraine and existing theoretical research. The comparative analysis of the dynamics of normative and actual parameters of social policy showed an increase in the gap between them. There is a significant gap between the parameters of social policy and the rate of change and the actual value and dynamics of GDP, which led to the conclusion that social and macroeconomic policies are inconsistent. Cross-correlation analysis has shown that poverty and inequality are closely linked to standards and employment. The cognitive map of the interconnection between threats to macroeconomic and social stability has been developed, which can be used to build a simulation model.

Kyzym M., Khaustova V., Reshetniak O. Universities of the future: scenarios for the development of higher education / Economic development strategies: micro, macro and mesoeconomic levels: Scientific monograph. Part 1. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2021. P. 107-127. The aim of the study is to identify scenarios for the development of higher education and actualize the problems of development of Ukrainian universities in connection with changes in the world educational space. Scenarios for the development of higher education, including under the influence of the COVID-19 pandemic, were considered. It was revealed that the university of the future should be adaptive to the new conditions of distance learning, cooperation with business. It has been proved that the prospects for the development of domestic higher education and the prevention of the loss of its status depend on effective cooperation and integration between education, science and business. The organizational and economic mechanism for the integration of education, science and business on the basis of the formation of an innovation ecosystem around the university is proposed. The presented developments are aimed at increasing the positive impact of scientific and educational activities on the socio-economic development of Ukraine, ensuring the training of highly qualified personnel in accordance with the needs of the country’s innovative development. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-191-6-8

Хаустова В.Є., Решетняк О.І., Зінченко В.А., Криванич М.В. Інтегральна оцінка освітньої, наукової й інноваційної діяльності та дослідження їх впливу на економічний розвиток України. Бізнес Інформ. 2021. №12. C. 114–123. Метою статті є проведення інтегральної оцінки освітньої, наукової й інноваційної діяльності в Україні та дослідження їх впливу на економічний розвиток країни в динаміці. Методи дослідження: логічний, статистичний, кореляційний, графічний аналіз, матричний метод, метод рівневої ієрархії Сааті, порівняння. У статті запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки освітньої, наукової та інноваційної діяльності, який включає: стандартизацію показників, визначення коефіцієнтів вагомості кожного з показників і розрахунок інтегральних показників за окремими елементами ланцюжка «підготовка бакалаврів – підготовка магістрів – підготовка наукових кадрів – науковий потенціал – наукові результати – інноваційна діяльність – економічний розвиток», а також розрахунок ступеня їх впливу одне на одне. Розраховано інтегральні показники,які характеризують освітню, наукову та інноваційну діяльність; оцінено вплив підготовки: бакалаврів на підготовку магістрів; магістрів на підготовку наукових кадрів; наукових кадрів – на науковий потенціал; наукового потенціалу – на наукові результати; наукових результатів – на інноваційну діяльність; інноваційної діяльності – на економічний стан країни. Досліджено динаміку змін у забезпеченні зазначених видів діяльності. Проведені розрахунки дозволили визначити тенденції розвитку освіти та науки в Україні й основні проблеми, що їх породжують. Однією із суттєвих проблем є неузгодженість ланцюжка між освітньо-науковою й інноваційною діяльністю та реальним сектором економіки, що призвело до зниження наукового та науково-технічного потенціалу України, низьких наукових результатів і низьких темпів інноваційного розвитку. Визначено, що подальша невідповідна увага до цих проблем з боку влади може призвести до повного руйнування як освітньо-наукової, так й інно- ваційної діяльності в країні. Все це обумовлює потребу вироблення чіткого бачення напрямків розвитку вітчизняної освітньої та наукової сфер, що враховуватиме як реальні можливості вітчизняної економіки, так і світові тренди розвитку та глобальні виклики. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-114-123