Наукові Видання

Arefieva O., Piletska S., Khaustova V., Poberezhna Z., Zyz D. Monitoring the economic stability of the company’s business processes as a prerequisite for sustainable development: investment and security aspects / IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, Volume 628, 8th International Scientific Conference on Sustainability in Energy and Environmental Science 21-22 October 2020, Ivano-Frankivsk, Ukraine. The economic stability of the company's business processes was monitored, especially during the period of implementation of the benefits of sustainable development, which will attract new investment flows and ensure economic security. A conceptual model for monitoring the economic stability of the company's business processes has been developed. A methodical approach to monitoring the economic stability of the company's business processes by influencing the financial, personnel, marketing, innovation, production components depending on the qualitative and quantitative characteristics of available resources is proposed. DOI: 10.1088/1755-1315/628/1/012042

Управління економічними системами та процесами в умовах глобалізаційних трансформацій : колективна монографія за ред. д.е.н., проф. Прохорової В. В. – Х.: Видавництво Іванченка І. С. 2020. - 297 с. В колективній монографії розглядаються сучасні теоретичні та практичні аспекти формування інноваційного потенціалу управління розвитком сучасної економіки та управлінського інструментарію в умовах постіндустріальної модернізації, проблеми інтелектуалізації управління розвитком суб’єктів господарювання в умовах інноваційної економіки, сучасні стратегічні орієнтири формування інноваційних платформ розвитку суб’єктів господарювання та практичні аспекти використання технології цифрової економіки в конкурентному бізнес-середовищі.

Теоретичні та практичні аспекти розпізнавання патологічних процесів в економіці України : кол. моногр. / за заг. ред. М. О. Кизима ; авт. кол. : М. О. Кизим, Ю. Б. Іванов, В. Є. Хаустова, Н. В. Бєлікова, О. Ю. Полякова, П. В. Проноза, О. Ю. Іванова, І. В. Ярошенко, В. О. Шликова, О. В. Тур, І. Б. Семигуліна, Н. Л. Луценко, Т. А. Філатова, М. Є. Іванов. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 426 с. Монографію присвячено розробці теоретико-методологічного забезпечення побудови системи раннього розпізнавання і попередження патологічних процесів в економіці України. На основі проведеного дослідження: обґрунтовано концепцію зародження і розвитку патологічних кризових процесів у реальному секторі економіки країни; уточнено сутність понять, що характеризують процеси зародження та розвитку патологічних процесів в економіці; розроблено структурно-логічну модель розпізнавання патологічних кризових процесів у реальному секторі економіки країни; розроблено методичний підхід до ідентифікації провідних видів економічної діяльності в економіці України, а також внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на її динаміку; розроблено теоретико-методологічні рекомендації щодо формування можливих сценаріїв перебігу патологічних процесів і розвитку кризових явищ в економіці України і вибору доцільних заходів з їх попередження; на основі розробленої імітаційної моделі проведено аналіз різних сценаріїв розвитку кризових процесів в основних видах економічної діяльності реального сектора економіки з метою визначення найбільш чутливих до кризоутворюючих шоків і диспропорцій показників і виявлення перспективних сценаріїв компенсації кризових процесів у видах економічної діяльності України.

Губарєва І. О., Салашенко Т. І. Моніторинг електроенергетичної безпеки як інструмент державного регулювання ринку електроенергії України. Проблеми економіки. 2021. №1. C. 11–20. Cтаттю присвячено обґрунтуванню методичного підходу щодо моніторингу електроенергетичної безпеки та розробці практичних рекомендацій щодо його впровадження. Електроенергетична безпека – стан електроенергетичної системи, що забезпечує її існування та гарантує задоволення електроенергетичних інтересів її елементів. Забезпечити електроенергетичну безпеку означає досягти такого системного стану, за якого споживачі електроенергії усвідомлюють ефективний рівень власного споживання, що забезпечує їм обраний варіант функціонування, а виробники електроенергії здатні задовольнити їх електроенергетичні інтереси в необхідних обсягах. Моніторинг електроенергетичної безпеки має проводитися безперервно (щоденно) та носити оперативно-превентивний характер з метою швидкого виявлення ризиків і реагування на загрози виникнення електроенергетичних криз. Методичний підхід до моніторингу електроенергетичної безпеки включає: формування компонентів і синтез показників електроенергетичної безпеки; кількісне та якісне оцінювання компонент електроенергетичної безпеки; узагальнююче оцінювання та якісну інтерпретацію електроенергетичної безпеки. Запропоновано методичний підхід до моніторингу електроенергетичної безпеки, який передбачає щоденне оцінювання кількісного та якісного стану електроенергетичної безпеки за споживчою (запас адекватності), виробничою (запас надійності) та паливною (запас забезпечення) компонентами, що дає змогу оперативно визначати та реагувати на ризики, уникаючи електроенергетичних криз. Апробація запропонованого підходу дозволила встановити кризовий рівень реальної і передкризовий номінальної електроенергетичної безпеки. Такий стан вимагає невідкладного вжиття заходів центральними органами виконавчої влади задля недопущення збоїв в електропостачанні споживачів. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-1-11-20

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2021. Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо оцінки та зміцнення соціальної безпеки України. У дисертації запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки соціальної безпеки країни, який містить такі складові: якість життя, рівень життя, державне регулювання, враховує загрози соціальній безпеці країни, що дозволяє визначити рівень і диспропорції розвитку і може слугувати основою для формування напрямів зміцнення соціальної безпеки країни. Розроблено методичні положення до оцінки факторів впливу на якість життя населення України. Удосконалено методичне забезпечення до визначення впливу якості життя, рівня життя та дієвості державного регулювання соціальною сферою країни на рівень економічного розвитку держави, який передбачає застосування регресійного моделювання, що дає можливість виробляти та вживати науково обґрунтованих заходів щодо убезпечення соціальної безпеки країни. Наведено теоретичні та прикладні засади формування напрямів зміцнення соціальної безпеки країни, які передбачають таку послідовність: діагностування проблем у забезпеченні соціальної безпеки країни → структуризацію загроз соціальній безпеці країни → інтегральне оцінювання рівня соціальної безпеки країн ЄС та України → кластеризацію країн ЄС та України за рівнем соціальної безпеки → моделювання впливу компонент соціальної безпеки країн ЄС та України на їх економічний розвиток → формування напрямів зміцнення соціальної безпеки країни, що доцільно враховувати при корегуванні державної соціальної політики, розробці оперативних і стратегічних програм її реалізації. Удосконалено систему показників для оцінки соціальної безпеки країни яка ґрунтується на структуризації загроз соціальній безпеці країни, включає як інтегральний, так і часткові показники, що характеризують рівень життя, якість життя та дієвість державного регулювання в соціальній сфері, сформована із використанням міжнародних індексів і рейтингів, що дає можливість визначити рівень соціальної безпеки України та країн ЄС і здійснити їх кластеризацію. Уточнено сутність поняття «соціальна безпека». Обґрунтовано напрями зміцнення соціальної безпеки України в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19: рятування життів, захист бідних і соціально не захищених, підтримка бізнесу та збереження робочих місць. Ключові слова: безпека національної економіки, соціальна безпека, інтегральна оцінка, якість життя, рівень життя, соціальна політика, факторний аналіз.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні. У дисертації запропоновано концепцію забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні, що базується на доведенні низки гіпотез, які пов’язують між собою соціально-економічний розвиток країни, інноваційну діяльність, пріоритети та результати наукової та науково-технічної діяльності, потенціал наукової та науково-технічної діяльності і стан підготовки наукових кадрів, а також враховують проблеми розвитку та проблеми забезпечення наукової та науково-технічної діяльності. Запропоновано інструментарій оцінки наукової та науково-технічної діяльності, який базується на розрахунку індексу, що враховує її потенціал і результати, і дозволяє рейтингувати країни світу за рівнем розвитку наукової та науково-технічної діяльності. Розроблено теоретико-методичний підхід до визначення ролі наукової та науково-технічної діяльності у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку. Сформовано теоретико-методичний підхід до виявлення проблем забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Запропоновано аналітичне забезпечення оцінки рівня підготовки наукових кадрів в Україні та країнах світу. Розроблено теоретико-методичний підхід до модельної ідентифікації факторів, що впливають на забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, на основі когнітивного підходу. Сформовано методичне забезпечення обґрунтування вибору перспективних галузей економіки України у забезпеченні наукового та науково-технічного розвитку. Сформовано методичні рекомендації до визначення напрямків забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, що базуються на моделі п’ятиланкової спіралі, результатах модельної ідентифікації факторів, що впливають на забезпечення наукової та науково-технічної діяльності і дозволяють ураховувати цілі стейкхолдерів (освіти, уряду, бізнесу). Уточнено сутність взаємопов’язаних понять у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Ключові слова: наукова та науково-технічна діяльність, забезпечення, концепція, гіпотеза, науковий та науково-технічний потенціал, інноваційна діяльність, соціально-економічний розвиток, проблеми, результати, потенціал.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2021. Досліджено особливості та тенденції розвитку туристської сфери в Україні та її регіонах, виявлено існування низки проблем управління та використання наявного туристсько-рекреаційного потенціалу. Обґрунтовано тлумачення поняття «туристсько-рекреаційний потенціал регіону». Розроблено методичний підхід до формування напрямків організаційно-економічного забезпечення управління туристсько-рекреаційним потенціалом регіону. Запропоновано модель управління туристсько-рекреаційним потенціалом регіону, що враховує як функції управління, так і важелі впливу на нього. Розроблено пропозиції щодо удосконалення механізмів державної підтримки розвитку туристсько-рекреаційної сфери, серед яких важливе місце відведено створенню регіональних туристських інформаційно-аналітичних центрів. Визначено структурно-функціональні зв’язки у системі управління туристсько-рекреаційним потенціалом регіону. Сформовано класифікацію факторів організаційно-економічного забезпечення. Проаналізовано природно-рекреаційну складову туристсько-рекреаційного потенціалу Харківського регіону. Розроблено методичне забезпечення оцінки інфраструктурної складової туристсько-рекреаційного потенціалу регіону, що базується на експертних оцінках, та апробовано його на прикладі Харківського регіону. Запропоновано методичне забезпечення оцінки управління та використання туристсько-рекреаційного потенціалу, що базується на системи показників та апробовано його на прикладі Харківського регіону. Запропоновано основні напрямки організаційно-економічного забезпечення управління туристсько-рекреаційним потенціалом Харківського регіону в розрізі окремих складових потенціалу. Ключові слова: туристсько-рекреаційний потенціал, управління, регіон, організаційно-економічне забезпечення, інфраструктура, діяльність, оцінка.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2021. Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних і науково-методичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо державного регулювання публічних закупівель в умовах євроінтеграційних процесів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2021. Досліджено сутність поняття «економічний розвиток», який розуміється як цілеспрямована, прогресивна зміна складу, взаєморозташування і взаємодії елементів, рівня і якості функціонування економічної системи, що підвищують її ефективність. Визначено особливості формування стратегії управління економічним розвитком регіонів. Доведено, що управління розвитком певної соціально-економічної системи спрямовується на забезпечення саме прогресивних змін, але в кризових умовах має також запобігати негативним змінам, що уповільнюють або відтермінують економічне зростання й економічний розвиток. Ідентифіковано системні проблем сучасного рівня управління економічним розвитком регіонів України. Аналіз ефективності економічної діяльності регіонів України за ВРП підтвердив значну розбалансованість економічної діяльності регіонів. Розроблено методичне забезпечення формування та реалізації стратегії управління економічним розвитком Харківського регіону, яке надає можливість усунути проблемні питання для представників органів державної влади, для представників бізнесу та приватних інвесторів. Ключові слова: стратегія, економічний розвиток, управління, регіон, потенціал, методичне забезпечення, ефективність, діяльність, оцінка.