МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Мета дослідження:

розробка теоретико-методологічного забезпечення формування механізмів державного регулювання реструктуризації промисловості України.

Завдання дослідження:

• аналіз та оцінка сучасного стану промислового сектору економіки України, дослідження та визначення чинників загострення кризи у промисловості України в умовах вступу до СОТ та підписання угоди про асоціацію з ЄС;
• виявлення причин нерівномірності розвитку провідних видів промислової діяльності та нестабільності національного промислового виробництва як системи в цілому;
• аналіз та узагальнення світового досвіду державного регулювання реструктуризації промисловості, визначення можливості його застосування в Україні в сучасних умовах розвитку економіки країни;
• визначення складових механізму державного регулювання реструктуризації промисловості, який має забезпечити її прискорення і зростання соціально-економічної ефективності національного промислового виробництва;
• розробка концептуальних положень щодо державного регулювання реструктуризації промисловості України та визначення механізмів її практичної реалізації з урахуванням тенденцій розвитку процесів економічної глобалізації та регіоналізації.

Основні результати на методологічному рівні:

1. Вперше проблема формування та реалізації промислової політики в країні розглядається з позиції та принципів синергетичної парадигми, основними з яких є такі: невизначеність, нестійкість, неліній-ність, нерівноважність, багатоваріантність, відкритість.

2. Отримала подальшого розвитку структурно-логічна схема  проведення наукового дослідження проблеми формування та реалізації промислової політики в країні, яка взємоув’язує всі його етапи в єдиний послідовний ланцюжок.

На теоретичному рівні:

1. Вперше розроблено концепцію формування та реалізації промислової політики в країні, що ґрунтується на ряді взаємопов’язаних положень, які одержані в результаті доведення відповідних гіпотез: 1 – рівень розвитку та ефективність промисловості в країні визначають рівень її соціально-економічного розвитку; 2 – на сучасному етапі розвитку світової економіки промислова політика в країні повинна носити неоіндустріальний характер; 3 – неоіндустріальна промислова політика в країні базується на новому технологічному укладі в основі якого – конвергенція  NBIC-технологій; 4 – випереджаючий розвиток промисловості в країні ґрунтується на впровадженні проривних NBIC-технологій; 5 – інструменти реалізації промислової політики в країні повинні відповідати її стадії розвитку; 6 – високого рівня та ефективності промисловості в країні можна досягти, тільки використовуючи у комбінації як вертикальні, так і горизонтальні інструменти реалізації промислової політики; 7– обмеження на вибір інструментів реалізації промислової політики в країні накладає інтеграція та глобалізація економіки; 8 – організаційну основу реалізації неоіндустріальної промислової політики в країні становить кластерізація її промисловості; 9 – ядро промислових кластерів у країні повинні складати технологічні платформи.

2. При обґрунтуванні положення (2) і (3) концепції вперше запропоновано методичний підхід до оцінки рівня розвитку та ефективності промисловості в країні та їх впливу на їх соціально-економічний розвиток і методичні рекомендації з інтегральної оцінки рівня розвитку промисловості.

3. При доведенні положення (4) концепції вперше обґрунтовано методичні положення з ідентифікації складових моделі промислової політики в країні.

4. При обґрунтуванні положень (5), (6) і (7) концепції вперше запропоновано методичне забезпечення з обґрунтування пріоритетних галузей промисловості в країні та дістала подальшого розвитку імітаційна модель можливих сценаріїв реалізації промислової політики в країні.

5. При обґрунтуванні положень (8) і (9) концепції розроблено методичний підхід до ідентифікації кластерів пріоритетних галузей промисловості країни, запропоновано методичні рекомендації з формування технологічних платформ і розроблено методичний підхід до побудови дорожніх карт розвитку та функціонування кластерних структур і технологічних платформ.

На емпіричному рівні:

1. Здійснено інтегральну оцінку рівня розвитку промисловості в Україні, за якою вона у 2011 р. зайняла 33-тє місце серед досліджених 38 країн світу.

2. Ідентифіковано модель промислової політики, що здійснювалася в Україні в 1995 – 2011 рр., як: постіндустріальна наздоганяючої динаміки, низькотехологічна понижена на базі низької наукоємності з орієнтацією на імпортно-експортну зовнішню діяльність з низьким рівнем як корпоративної, так і кластерної концентрації.

3. Розроблено сценарій здійснення промислової політики в Україні на період до 2030 р., який передбачає три етапи з виходом на кінець останнього на модель неоіндустріальної випереджаючої динаміки, високотехнологічної підвищеної на базі високої наукоємності з експортоорієнтованою зовнішньою політикою із середнім рівнем корпоративної та високим – кластерної концентрації.

4. Згідно з прийнятою моделлю промислової політики в країні здійснено вибір пріоритетності розвитку галузей промисловості, який має такий вигляд: машинобудування, металургійне виробництво, хімічна промисловість, виробництво харчових продуктів.

5. З урахуванням вимог СОТ і ЄС для реалізації промислової політики в Україні обґрунтовано відповідний інструментарій, який складається із загальної державної підтримки, різних форм державно-приватного партнерства і підприємницької діяльності.

6. На модельному рівні доведено можливість реалізації сценарію здійснення промислової політики. За більшістю критеріїв найбільш ефективним виявився інвестиційно-інноваційний сценарій, який і приймається як основний для розвитку промисловості України.

7. У пріоритетній галузі промисловості України – машинобудуванні – здійснено ідентифікацію кластерів, які в першочерговому порядку підлягають розвитку та державній підтримці. До них було віднесено кластери з виробництва електронного та електричного обладнання та виробництва машин і устаткування.

8. Розроблено пропозиції по формуванню в Україні ТП з виробництва електронного та електричного обладнання.

Завантажити презентацію