Метою дослідження є розробка теоретико-методичного забезпечення обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку деревообробної промисловості України.

Основні результати теоретичного характеру:

1. Запропоновано структурно-логічну схему наукового дослідження обґрунтування пріоритетів розвитку деревообробної промисловості України.
2. Розроблено структурно-логічні схеми дослідження сировинного потенціалу деревообробної промисловості країни, та аналізу видів економічної діяльності і груп товарів деревообробної промисловості в Україні та країнах світу, що ґрунтуються на ланцюжках створення доданої вартості від вирощування, заготівлі  і переробки лісових ресурсів.
3. Отримав подальшого розвитку методичний підхід до інтегральної оцінки сировинного потенціалу деревообробної промисловості країни, який передбачає її проведення по таких складових: лісистість території, запаси деревостану, загальний обсяг виготовлення деревини, обсяг виготовлення ділової деревини, що дозволяє визначити рівень і диспропорції розвитку забезпечення сировиною деревообробної промисловості.
4. Поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант розвитку деревообробної промисловості та конкурентоспроможності галузей промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного (за допомогою VOSviewer v.1.6.10) та трендового (з використанням GoogleTrends) аналізу.
5. Ґрунтуючись на класифікації рівнів виробничо-технологічних переділів деревообробної промисловості запропоновано методичні положення з оцінки прогресивності структури деревообробної промисловості України та країн світу. Інтегральний показник оцінки прогресивності структури деревообробної промисловості країни сформовано за видами економічної діяльності деревообробної промисловості: виробництво пиломатеріалів; виробництво шпону; виробництво листових деревних матеріалів, за кожним з яких встановлено коефіцієнт прогресивності.
6. Розроблено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності деревообробної промисловості країни в цілому і окремих його видів економічної діяльності (виробництво пиломатеріалів; виробництво шпону; виробництво листових деревних матеріалів), що передбачає оцінювання за такими параметрами конкурентоспроможності, як: частка виробництва ВЕД в загальному обсягу виробництва деревообробної промисловості; частка експорту в обсягу виробництва ВЕД деревообробної промисловості та імпортозалежність ВЕД деревообробної промисловості, що дозволяє визначити як інтегровану кількісну характеристику досліджуваного явища, так і його складових з метою ідентифікації наявних проблем.
7. Удосконалено теоретичний підхід до систематизації проблем розвитку деревообробної промисловості України в умовах війни, базований на методі аналізу ієрархій, що дозволив визначити ієрархію впливу проблем, базовими з яких виступають забезпечення сировиною та низький рівень державного регулювання.
 
Основні емпіричні результати:
 
1. Результати трендового аналізу засвідчили перманентне зростання наукового інтересу до питань розвитку деревообробної промисловості впродовж останніх двох десятиліть. Водночас, за результатами бібліометричного аналізу виявлено існування чотирьох кластерів дослідницьких напрямків, що сфокусовані на ідентифікації технологічних, екологічних та інституціональних детермінант розвитку деревообробної провислості країни. 
2. Здійснено інтегральну оцінку сировинного потенціалу деревообробної промисловості країн світу, за якою Україна в 2020 р. посіла 31-ше місце серед досліджених 36 країн світу. За компонентами інтегрального показника Україна увійшла до групи країн з низьким рівнем сировинного потенціалу.
3. Проведене інтегральне оцінювання прогресивності структури деревообробної промисловості країн світу, яке показало, що в 2020 р. Україна посіла 19-те місце серед досліджених 36 країн світу. За прогресивністю структури виробництва деревообробної промисловості Україна суттєво відстає від таки країн світу, як Греція, Італія, Польща та Угорщина.
4. Здійснено інтегральну оцінку конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу, за якою Україна у 2020 р. посіла 3-тє місце серед досліджуваних 36 країн світу. Україна увійшла до групи країн світу з високим рівнем конкурентоспроможності деревообробної промисловості. Кластеризація досліджуваних країн показала, що Україна, у порівнянні з аналізованими країнами, має високий рівень конкурентоспроможності виробництва пиломатеріалів та шпону, та середній рівень конкурентоспроможності виробництва листових деревних матеріалів.
5. Оцінено динаміку світового та українського ринків продукції деревообробної промисловості. Виявлено суттєве зниження об’ємів ринків продукції деревообробної промисловості України з низькою часткою доданої вартості та помірне зростання ринків продукції з високою часткою доданої вартості.
6. Здійснено моделювання впливу сировинного потенціалу на конкурентоспроможність та прогресивність структури деревообробної промисловості країн світу, а також сценаріїв розвитку деревообробної промисловості України.
7. Сформовано сценарії розвитку деревообробної промисловості України на період до 2030 р.: короткостроковий (імпортозаміщення листових матеріалів у внутрішньому споживанні); середньостроковий (розвиток виробництва основних груп продукції для внутрішніх потреб та експорту); довгостроковий (розвиток виробництва готових столярних виробів та будівельних деталей для внутрішніх потреб та експорту).
8. Розроблено рекомендації щодо розвитку дерев’яного будинкобудування для забезпечення житлом ВПО. Запропоновано пріоритети для обґрунтування вибору дерев'яних модульних будинків, що можуть бути використані для забезпечення житлом ВПО в Україні: площа будинку, строк експлуатації, можливість цілорічної експлуатації, підведення комунікацій, енергоефективність, екологічність, пожарна безпека, вартість монтажних робіт, загальна вартість типової споруди.
Завантажити презентацію