МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ
РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Мета дослідження:

розробка науково-методичних засад формування та функціонування механізму державної підтримки реконструкції промисловості України залежно від стадії розвитку її галузей.

Завдання дослідження:

Основні результати:

  1. Згідно існуючих класифікацій стадій розвитку економік світу Всесвітнього економічного форуму та UNIDO економіка України визначається як така індустріальна економіка, що розвивається і знаходиться на перехідній стадії від факторноорієнтованого розвитку до орієнтованого на ефективність. Ця перехідна стадія стала результатом того, що останні два роки відбулося зниження рівня ВВП на одну особу, обчисленого у доларах (завдяки значній девальвації національної валюти), у той час як до того Україна визначалася як така, що знаходиться на стадії ефективного розвитку.
  2. Розроблено науково-методичний підхід оцінки стадії розвитку, який базується на міжкраїновому порівнянні для кожної стадії за показниками ролі промисловості в економіці, сфери послуг, освіти, науки та інновацій. і дозволяє більш точно ідентифікувати стадії розвитку економіки країни та виявити ті чинники, які є ключовими у переході до вищих стадій.
  3. На основі проведеного аналізу розподілу країн світу виявлено діапазони зміни критеріїв для кожної стадії та здійснено оцінку вірогідності приналежності економіки України до тієї чи іншої стадії. Результати розрахунків показали, що вірогідність перехідної стадії та наступної за нею стадії ефективнісноорієнтованого розвитку однакові, а перехідної стадії до інноваційно-орієнтованого розвитку трохи нижча. Це дозволяє говорити про наявність певного потенціалу інноваційного розвитку в економіці України, який потребує державної підтримки.
  4. Концепція стадій розвитку галузей, запропонована М. Портером, в основі якої лежить поняття конкурентоспроможності галузі, визначає чотири стадії розвитку промисловості (зародження, зростання, зрілість та занепад), які для галузей промисловості України слід доповнити стадією, що умовно можна назвати «перезрілість», оскільки через різку зміну умов господарювання у традиційних галузях відбулося різке падіння до нового стійкого рівня.
  5. Розроблений науково-методичний підхід до визначення стадії розвитку галузей промисловості України передбачає оцінку темпів зміни, значущості змін за натуральними та відносними показниками у таких напрямках: обсяги виробництва, інвестиційна діяльність, інноваційна діяльність, зайнятість тощо. Здійснені розрахунки показали, що за більшістю об’ємних критеріїв більшість галузей промисловості знаходяться на стадії занепаду, так само, як і за критеріями інноваційності. Окремі підгалузі, такі як олійно-жирова промисловість, виробництво цукру, демонструють стабільне зростання. Але найбільш високотехнологічні галузі – хімічна та машинобудування – знаходяться на стадії занепаду або «перезрілості», що потребує негайних заходів.
  6. Зважаючи на загальний стан економіки України та незадовільні оцінки стадії розвитку галузей промисловості запропоновано концепцію механізму державної підтримки реконструкції промисловості, яка передбачає здійснення підтримки на двох рівнях. На першому рівні застосовуються загальні інструменти підтримки, які спрямовані на активізацію інноваційної діяльності у цілому в економіці, залучення інвестицій та вивільнення частини державних коштів для здійснення прямої підтримки. На другому рівні застосовуються спеціальні інструменти підтримки, спрямовані на забезпечення розвитку галузей промисловості залежно від стадії їх розвитку.
  7. Серед інструментів загальної підтримки найбільш доцільним є запровадження інститутів розвитку у вигляді Банків розвитку, агенцій підтримки експорту тощо. Ефективність застосування Банків розвитку, які забезпечують дешеві та довгі кредити підприємствам для здійснення масштабної реконструкції та впровадження нових технологічних процесів, підтверджується їх широким використанням та багаторічною практикою у більшості країн, що розвиваються, та розвинутих країнах.
  8. Ефективнім інструментом загальної підтримки є податкове стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, яке згідно проведеного аналізу світового досвіду може здійснюватися у декількох формах і спрямоване на оновлення основного капіталу як фізичного,так і нематеріального.
  9. Суттєву підтримку освітньо-наукової та інноваційної діяльності може забезпечити запровадження державно-приватного партнерства у цих сферах. Крім того, державно-приватне партнерство у традиційних сферах реалізації інфраструктурних проектів, забезпечення життєдіяльності комунального господарства дозволяє вивільнити кошти державного та місцевого бюджетів для здійснення прямої підтримки інноваційних стартапів у нових галузях промисловості, таких як нетрадиційна енергетика, індивідуалізація виробництва.
  10. Найбільш доцільним інструментом спеціальної підтримки реконструкції промисловості, який може приймати різні форми залежно від стадії розвитку економіки та окремої галузі промисловості, є спеціальні економічні зони. Зважаючи на поточну стадію розвитку промисловості України та перебування більшості галузей промисловості у стадії зрілості або занепаду, актуальним є створення спеціальних економічних зон у вигляді індустріальних або технологічних парків, а у перспективі інноваційних регіонів.
  11. Запропонована система критеріїв оцінки ефективності механізму державної підтримки реконструкції промисловості передбачає багатокритеріальну оцінку з точки зору досягнення головної мети (переходу до вищого порівняно з поточним рівня розвитку галузі, економіки), отримання макроекономічних ефектів (зростання ВВП, експорту тощо), результатів для бюджетів різних рівнів (збільшення чи зменшення доходів), досягнення соціальних цілей (створення нових робочих місць, забезпечення потреб населення), а також досягнення цілей екологічно сталого розвитку.
  12. Аналіз існуючого законодавства та законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді України, показав, що законодавчі основи для реалізації окремих елементів механізму державної підтримки вже закріплені, проте вони не носять системного характеру та не мають достатнього ресурсного забезпечення.
  13. Прогнозні розрахунки реалізації положень законопроектів щодо діяльності експортно-кредитного агентства показали, що його вплив на експортну діяльність вітчизняних промислових виробників буде вкрай незначним через малий уставний фонд цього агентства. Розвиток мережі індустріальних парків в Україні, який значно прискорився у 2017 р., також не матиме, згідно прогнозних розрахунків, суттєвого ефекту ані з точки зору ефективності для місцевих бюджетів, ані стосовно забезпечення зайнятості.
  14. Розроблено пропозиції щодо зниження обмежень для суб’єктів індустріальних парків, які зможуть скористатися відповідними перевагами, зокрема, зниження окремих вимог щодо кількості працюючих та розмірів оплати праці. Впровадження відстрочення імпортного ПДВ та скасування імпортного мита на окремі групи товарів може негативно вплинути на вітчизняних виробників таких товарів, а тому потребує додаткових консультацій з організаціями підприємців.
Завантажити презентацию