СТРАТЕГУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
ДЛЯ УКРАЇНИ

Мета дослідження полягає у розробці теоретико-методологічного забезпечення формування стратегічно орієнтованої економічної політики для України.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

Основні результати:
  1. Розроблено науково-методичний підхід до прогнозування науково-технічного та економічного розвитку країни, який відрізняється урахуванням взаємного впливу наукового, техніко-технологічного, економічного та соціального розвитку, що дозволяє створити узгоджену систему багатоваріантних прогнозів, визначає критерії вибору підходів та методів прогнозування різних складових соціально-економічного розвитку країни, їх моніторингу та актуалізації.
  2. Розроблено концептуальні положення організації прогнозування науково-технічного та економічного розвитку країни, яка, враховуючи світовий досвід, передбачає створення та підтримку системи узгоджених у часі далеко-, довго-, середньо- та короткострокових прогнозів розвитку країни, здійснення національного форсайт-прогнозу на регулярній основі із широкомасштабним залученням наукової та бізнесової спільноти, а також узгодження з глобальними цілями розвитку.
  3. З позицій системного підходу з урахуванням світового досвіду стратегічного управління та практики розробки стратегій розвитку провідних країн світу обґрунтовано місце стратегування у контурі стратегічного управління соціально-економічним розвитком країни, яке  полягає у реалізації функції цілепокладання, що дозволяє створити цілісну систему стратегічного управління розвитком та, на відміну від існуючої практики, забезпечити вибір цільових орієнтирів економічної політики, узгоджених із стратегією розвитку країни.
  4. На основі порівняльного аналізу досвіду та законодавчого забезпечення стратегування в Україні, країнах ЄС та СНД виявлено головні проблеми стратегічного управління в Україні, серед яких відсутність системного довгострокового прогнозування, фрагментарність та неузгодженість вітчизняного законодавства стосовно розробки національних стратегічних документів, відсутність дієвого механізму впровадження, моніторингу та коректування стратегій, обґрунтовано необхідність створення на законодавчому рівні системи стратегічного управління, встановлення далеко- та довгострокових стратегічних цілей та пріоритетів стійкого розвитку України та відповідного методичного забезпечення.
  5. На основі визначення особливостей процесу стратегування на національному та регіональному рівні сформульовано принципи та концептуальні положення стратегування соціально-економічного розвитку України, які передбачають обов’язковість попереднього далеко-, довго- та середньострокового прогнозування соціально-економічного та науково-технічного розвитку країни, що забезпечить об’єктивність оцінки ресурсів розвитку, узгодженість національної стратегії, регіональних, секторальних та галузевих стратегій та програм розвитку, а також моніторинг результатів реалізації стратегії та її адаптації.
  6. Розвинуто теоретико-методичні засади стратегування економічного розвитку України завдяки розробці методичного підходу до визначення цілей розвитку на основі структуризації проблем, який відрізняється від існуючих застосуванням когнітивних карт взаємозв’язку проблем, що дозволяє  виділити пріоритетні проблеми та відповідні головні цілі, підцілі та підзадачі розвитку країни (сектору, регіону тощо).
  7. Розроблено організаційно-інституційне забезпечення стратегування економічного розвитку, яке  втілено у проект Закону України «Про державне стратегічне управління».
  8. На основі узагальнення вітчизняної практики розробки економічної політики здійснено періодизацію формування законодавчого забезпечення економічної політики в Україні та виявлено істотний розрив між стратегічними цілями та результатами здійснення економічної політики на різних етапах розвитку економіки країни.
  9. Розроблено концептуальні положення формування стратегічно орієнтованої економічної політики як засобу реалізації стратегії розвитку економіки, які передбачають, що передумовою розробки ефективної економічної політики є прогноз науково-технічного та економічного розвитку, що забезпечує формування обґрунтованої стратегії та визначає головні цілі економічної політики, критерії їх досягнення та можливі сценарії реалізації, а також запропоновано етапи процесу формування стратегічно орієнтованої економічної політики, відмінністю якого є включення етапів прогнозу впливу інструментів на досягнення оперативних і стратегічних цілей та їх узгодження.
  10. Запропоновано методичний підхід до формування системи критеріїв якості економічної політики, який, на відміну від існуючих, спрямований на оцінку рівня досягнення стратегічних цілей та забезпечення можливостей подальшого розвитку країни поряд із виконанням вимог макроекономічної стабільності, що дозволяє здійснювати оцінку результативності економічної політики та визначати напрямки її коректування за необхідності.
  11. Удосконалено класифікацію напрямків економічної політики за рахунок введення класифікаційних ознак за об’єктом впливу економічної політики та рівнем охоплення секторів економіки країни, що дозволяє сформувати концептуальні положення щодо вибору інструментарію, які включають вимоги цілеспрямованості, прогнозованості, реальності, адекватності та узгодженості інструментів за напрямками економічної політики України та у часі.
Завантажити презентацію