Наукові Видання

Іванова О.Ю. Координаційні аспекти сучасного менеджменту персоналу // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 144–150. Метою статті є обґрунтування впливу координації підприємств з органами місцевої та регіональної влади, громадськістю та іншими об’єднаннями на ефективність застосування методів менеджменту персоналу. Досліджено координаційні аспекти сучасного менеджменту персоналу. Обґрунтовано залежність ефективності сучасних методів менеджменту персоналу від взаємодії з регіональними органами влади. Визначено напрями координації підприємств та інших суб’єктів при управлінні персоналом в залежності від підсистем менеджменту персоналу.

Полякова О.Ю. Модель оцінки стадії розвитку економіки України // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 115–123. Статтю присвячено актуальному питанню визначення стадії розвитку економіки країни. Сучасний етап розвитку економіки провідних країн позиціонується як постіндустріальний, головними чинниками якого є інформація, наука та інновації. Проте останні дослідження щодо перспектив світової економіки повертаються до ролі, характеру та необхідності індустріального розвитку. Метою дослідження є побудова моделі оцінки стадії розвитку економіки України, що дозволить визначити ті чинники розвитку, які є наразі недостатніми, але мають сприяти переходу до вищих щаблів розвитку. Порівняння характеристик стадій індустріалізації із класифікацією ВЕФ та UNIDO дозволило сформулювати припущення про наявність зв’язку між структурою економіки, місцем у ній досліджень, розробок та освіти та ефективністю економіки у цілому. Оцінювання стадії розвитку базується на міжкраїнових порівняннях за питомою вагою промисловості та сфери послуг у випуску, валовій доданій вартості та кінцевому споживанні домогосподарств, середньо- та високотехнологічної промисловості у доданій вартості та промисловому експорті, витратами на дослідження та розробки і освіту, питомою вагою комп’ютерних та інформаційних послуг і досліджень у проміжному споживанні та державному споживанні. Побудовано модель нечіткої ідентифікації стадій розвитку за сформованою системою критеріїв. Показано, що поточна стадія розвитку економіки України має ознаки розвитку, орієнтованого на ефективність, але подальша неоіндустріалізація можлива лише за умови цілеспрямованої підтримки науки та високотехнологічних виробництв.

Іванов Ю.Б. Податкова політика у сфері енергоефективності // Формування ринкової економіки в Україні. – 2018. – Вип.40. – Ч.1. – C. 135–143. Метою статті є обґрунтування принципів та розробка підходів щодо вибору інструментів податкового регулювання на базі узагальнення світового досвіду податкової підтримки енергозбереження та енергоефективності. Узагальнено світову практику реалізації податкової політики у сфері забезпечення енергозбереження та енергоефективності. Визначено сфери застосування податкового інструментарію, перелік податків, що мають найбільший регуляторний потенціал в досліджуваний сфері та склад інструментів податкової політики. Розглянуто можливості застосування найбільш поширених інструментів податкової політики в українській практиці оподаткування.

Шликова В.О., Леванда О.М. Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – №1(32). – C. 140–152. Метою статті є визначення взаємозв’язків між такими базовими факторами, як рівень доходів, умови харчування й тривалість життя населення в Україні і країнах ЄС. На основі аналізу даних 2016 р. за 20 країнами ЄС та України виявлено, що серед досліджених країн Україні належить останнє місце за цими параметрами. За допомогою кореляційного та регресійного аналізу підтверджено наявність тісного зв’язку та визначено характер залежності очікуваної тривалості життя від валового національного доходу на душу населення та індексу продовольчої безпеки в досліджених кранах. Також установлено, що для забезпечення життєдіяльності українці вимушені витрачати більшу частину свого доходу на базову потребу – харчування. Зіставлення реального споживання основних груп продуктів харчування із рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України та законодавчо закріпленими нормами показало, що середньостатистичний українець працездатного віку лише за трьома з десяти основних груп харчових продуктів споживає більше раціональних норм. За рештою основних груп харчових продуктів фактичне споживання менше раціональних норм, що свідчить про відповідність рівня доходу середньостатистичного українця раціону харчування, наближеному до норм базового соціального стандарту. Таким чином, власний дохід середнього споживача не забезпечує повноцінного і раціонального харчування для збереження і зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. Законодавчі засади базових факторів, які формують здоров’я різних груп населення, містять багато суперечностей і не забезпечують раціональних норм споживання, що призводить до знищення класу середнього споживача і збільшення частки населення, яке існує на межі бідності. Динаміка показника «середня очікувана тривалість життя при народженні» в Україні за останні 13 років має тенденцію до збільшення, однак невеликими темпами, тому він залишається низьким порівняно з країнами ЄС. Базові чинники разом із невідповідністю законодавства гальмують зростання показника тривалості життя населення України до рівня країн ЄС. Запропоновано осучаснення базового соціального стандарту відповідно до раціональних норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України, доведено необхідність забезпечення відповідного правового регулювання.

Хаустова В.Є., Омаров Ш.А. Концепція сталого розвитку як парадигма розвитку суспільства // Проблеми економіки. – 2018. – №1(35). – С. 265-273. Метою статті є комплексне дослідження впливу інституційних змін на економічний розвиток суспільства та визначення ступеня реалізації інституційного статусу держави в умовах глобальної невизначеності. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто нові підходи щодо особливостей функціонування і взаємодії інститутів держави та створення інституціональних засад формування ефективної державної політики, адекватної сучасним економічним реаліям і потребам суспільства. У результаті дослідження охарактеризовано умови, які модифікують роль держави, виявлено відмінності у взаємодії держави та економіки на сучасному та попередніх етапах соціально-економічного розвитку. Визначено, що забезпечення інституційного статусу держави за сучасних умов полягає як у продовженні пошуку свого соціально-політичного становлення та геостратегічної ідентичності, так і в суттєвій трансформації соціально-економічного розвитку суспільства, в процесі якої повинна бути сформована багатокомпонентна сукупна інституційна система. Обґрунтовано, що процес інтеграції України в середовище глобальної конкуренції викликає потребу орієнтування на інноваційну модель розвитку. Доведено необхідність пошуку критеріїв ефективності реформ у площині взаємного доповнення інститутів держави й інститутів ринку шляхом продуманого використання наявних інституційних і ціннісних ресурсів суспільства. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення стратегічних цілей державної політики щодо забезпечення інституційного статусу держави в умовах глобальних зрушень.

Кизим М.О., Шпілєвський В.В., Мілютін Г.В. Обґрунтування пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації // Проблеми економіки. – 2018. – №1(35). – С. 69-86. У статті обґрунтовано необхідність структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації України з урахуванням перспективних напрямів технологічного розвитку сучасної енергетики та виробничої достатності вітчизняного енергетичного машинобудування. Запропоновано методичний підхід до вибору пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації сектора електрогенерації України. Досліджено структурні зрушення у споживанні електроенергії у країні. Проаналізовано виробництво та споживання електроенергії у країні, особливості регулювання щодобових «полупікових» і «пікових» навантажень, а також сезонних коливань протягом року. Проаналізовано способи покриття навантаження в об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС), маневрові якості різних видів електростанцій, розподілення потужностей покриття навантажень в ОЕС за видами генерації енергії. Здійснено порівняння основних рекомендованих і фактичних параметрів сфери генерації енергії за умов 2016 р. та доведено наявність суттєвих невикористаних резервів генерації електричної енергії. Обґрунтовано можливість оптимізації структури парку генерації енергії. Визначено основні структурні заходи щодо усунення проблем національної сфери генерації електричної енергії. Розроблено порівняльну структурно-технологічну характеристику сфери генерації електричної енергії. Побудовано матрицю позиціонування технологій генерації електроенергії за приведеними експлуатаційними витратами та капітальними вкладеннями та матрицю співставлення технологій з генерації електроенергії за рівнем їх розвитку і рівнем розвитку ринку. Порівняно перспективні технології теплової генерації електроенергії до 2035 р. Обґрунтовано вибір переліку технологій генерації електроенергії, які доцільно впроваджувати на українських електростанціях.

Кизим М.О., Салашенко Т.І., Кизим Г.М. Оцінка впливу вимог міжнародних зобов’язань на тарифну політику в енергетичній сфері України // Бізнес Інформ. – 2018. – №2. – С. 148-159. У статті представлено аналіз чинних міжнародно-правових документів в енергетичній сфері, які визначають особливості національної енергетичної політики. Серед основних таких документів розглядаються Договір до Енергетичної Хартії, Договір про заснування Енергетичного співтовариства, Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Визначені міжнародні договори мають верховенство над національним законодавством, тому їх положення мають бути першочергово враховані при формуванні національної енергетичної політики. Разом з цим, міжнародні зобов’язання щодо провадження національної тарифної політики в енергетичній сфері прямо не прописані в міжнародних документах. Означене дозволяло Україні здійснювати економічно неефективну, неконкурентну та антисоціальну тарифну політику в енергетичній сфері. Систематизація та аналіз міжнародних зобов’язань України дозволила встановити, що основу національної тарифної політики в енергетичній сфері мають становити такі принципи: недискримінація учасників ринку за національною приналежністю; повне відображення ефективних, у т. ч. екологічних, витрат в умовах сталого розвитку; прозорість регуляторної політики; заборона спотворення, обмеження та запобігання конкуренції, а також зловживання домінуючим положенням.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено розвитку теоретичних, методичних і прикладних аспектів удосконалення методичного забезпечення прогнозування розвитку наукоємних виробництв в Україні. У роботі дістав подальшого розвитку методичний підхід до прогнозування розвитку наукоємних виробництв в Україні. Отримано можливість визначити стан наукоємного виробництва у перспективному періоді та сформувати комплекс заходів державної підтримки цієї сфери за умови урахування поточного стану національної економіки. Розроблена матриця діагностики стану наукоємних виробництв, яка розміщена у площині «темпи впровадження нових технологій – рівень розвитку виробництва». Використання матриці дало можливість скласти характеристики критичного, застережливого, не стійкого та збалансованого станів наукоємного виробництва та визначити дієві інструменти їх державної підтримки. У ході дослідження доповнено класифікацію ознак наукоємного виробництва, яка включає ознаку «інтегруюча роль», що за змістом відповідає здатності генерувати навколо себе економічну діяльність та сприяти розвитку інших галузей економіки країни. Класифікацію факторів, що чинять системний вплив на стан розвитку наукоємних виробництв доповнено ознакою «приналежність до секторів економіки», що стало підґрунтям для складання прогнозів їх перспективного стану на основі моделей системної динаміки. Вдосконалено методичний підхід до формування інвестиційної політики держави в сфері наукоємних виробництв, який включає етап прогнозування стану виробництва та визначення його відповідності певній характеристиці. Ключові слова: регуляторний вплив, наукоємне виробництво, структура національної економіки, інвестиційна політика, прогнозування розвитку наукоємних виробництв.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено розвитку теоретичних, методичних і прикладних засад пізнання впливу ментальних детермінант на трансформацію структури національної економіки. У межах роботи уточнено понятійний апарат за досліджуваною тематикою, розкрито сутність понять ,,структура економіки’’ й ,,економічна структура’’, поглиблено зміст дефініцій ,,ментальний капітал’’ і ,,ментальний економічний потенціал’’, визначено кореляційну залежність між ними. Застосовано системний підхід до ідентифікації сутності структури національної економіки як об’єкта дослідження, що дозволило поєднати два підходи до її дослідження: просторовий підхід та часовий підхід, розкрито їх природу та відмінності. Проаналізовано наукові підходи до визначення ментальних детермінант українського суспільства Це забезпечило можливість у подальшому визначити ті з них, які мають потенціал до впливу на економічні процеси в Україні, до їх числа віднесено такі: індивідуалізм, патерналізм, матеріалізм, заощадливість, антиолігархізм, недовіра до держави, працьовитість. Розглянуто теоретико-прикладні аспекти формування ефективної структурної політики в державі. Обґрунтовано теоретичні засади такої політики через ідентифікацію та групування основних її компонентів: мети, завдань, принципів, методів, інструментів. Це дозволило поглибити наукові аспекти формування та впровадження механізму конвергенції структурної політики держави та ментального простору суспільства та визначити існування двох напрямків формування такої політики: розробка нової та коректування діючої відповідної політики з урахуванням ментальних детермінант суспільства. Ключові слова: економічна структура, структура національної економіки, менталітет, економічний менталітет, ментальний капітал, ментальний економічний потенціал, структурна політика.