Наукові Видання

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2021. Дисертацію присвячено теоретичним, методичним і прикладним аспектам обґрунтування економічної доцільності виробництва твердого біопалива з енергетичних культур в Україні. Удосконалено аналітичне забезпечення із структурної декомпозиції балансу твердого біопалива в енергетичних потоках національного господарства. Розроблено концептуальні положення з розвитку виробництва твердого біопалива з енергетичних культур в Україні. Запропоновано методичні положення з планування техніко-економічних характеристик промислового комплексу із виробництва твердого біопалива з енергетичних культур. Розроблено організаційні положення із формування моделі біоенергетичного циклу та надано науково-практичні рекомендації для його розбудови в Україні. Запропоновано методичний підхід до оцінки інвестиційної привабливості проєкту із виробництва твердого біопалива з енергетичних культур. Пріоритетним напрямом розвитку виробництва твердого біопалива з енергетичних культур визначено вирощування міскантусу та виробництво з його біомаси паливних пелет. Ключові слова: біопаливо, енергетичний комплекс, тверде біопаливо, паливно-енергетичні ресурси, енергетичний потенціал.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2021. Визначено основних учасників планування розвитку економічної системи держави, яких поділено залежно від ступеня та характеру залучення до процесу на три групи та які включають державну й громадську компоненти, що дало змогу обґрунтувати доцільність залучення різних категорій учасників до процесу планування. Розроблено структурну модель механізму реалізації партнерських проєктів у рамках планування розвитку економічної системи держави. Виявлено основні передумови успішного партнерства між державою і приватним сектором. На основі кореляційного аналізу встановлено наявність взаємозв’язків між різними формами державної фінансової підтримки розвитку територій і рівнем розвитку адміністративних територій України, що дало змогу визначити дієвість основних форм фінансової підтримки держави. Розроблено методичний підхід щодо визначення пріоритетів під час вибору форми партнерських відносин, який складається з 6 етапів. Запропоновано підхід до оцінки якості партнерських відносин у державних цільових програмах, який дозволив визначити вимоги до партнерів для досягнення певного рівня успішності реалізації програми. Ключові слова: соціально-економічний розвиток, планування розвитку, економічна система держави, розвиток економічної системи держави, партнерські відносини.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України. – Харків, 2021. Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічного обґрунтування сталого розвитку промисловості України. У дисертації запропоновано концепцію сталого розвитку промисловості України шляхом подолання її структурних деформацій на основі інноваційно-технологічної модернізації та забезпечення зовнішньоторговельної безпеки з урахуванням інтеграції у зовнішньоекономічні ланцюги створення доданої вартості. Розроблено методичний підхід до визначення пріоритетних напрямків подолання структурних деформацій у промисловості України за рахунок її інноваційно-технологічної модернізації, заснований на оцінках прогресивності структури промисловості та зовнішньоторговельної безпеки з урахуванням інтеграції у зовнішньоекономічні ланцюги створення доданої вартості. Сформовано методичні пропозиції до оцінки й аналізу зовнішньоторговельної безпеки промисловості країни. Розроблено методичні рекомендації з оцінки й аналізу зовнішньої торгівлі продукцією промисловості в Україні та країнах світу, які враховують додану вартість і реекспорт імпортованої проміжної продукції, що дає можливість визначити рівень інтеграції у зовнішньоекономічні ланцюги створення доданої вартості. Сформовано інтегральні показники оцінки відповідності структури промисловості країни її прогресивному стану і структурних зрушень. Запропоновано методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промисловості та її видів економічної діяльності. Сформовано систему показників оцінки інноваційної активності підприємств за видами економічної діяльності промисловості країни. Уточнено сутність взаємопов'язаних понять стану та динаміки структури промисловості країни. Ключові слова: промисловість, сталий розвиток, конкурентоспроможність, зовнішньоторговельна безпека промисловості країни, інноваційно-технологічна модернізація, глобальні ланцюги створення доданої вартості.

Губарєва І.О. Проблеми удосконалення податку на нерухоме майно в Україні в контексті світового досвіду. Наукові праці НДФІ. 2021. № 1 (94). С. 22-35. Представлено особливості й визначено переваги та недоліки оподаткування нерухомого майна фізичних осіб у США, Німеччині, Швеції, Польщі, Болгарії, Італії, Франції, Великобританії, Литві та ін. Зосереджено увагу на методах обчислення кадастрової/оціночної вартості нерухомості для оподаткування. Доведено необхідність реформування системи оподаткування нерухомого майна фізичних осіб в Україні. Досліджено підходи щодо встановлення пільг на податок на нерухомість фізичних осіб за кордоном та в нашій країні. Базою для оподаткування нерухомості фізичних осіб в Україні, на думку автора, повинна стати кадастрова/оціночна вартість нерухомості. Упровадження вартісного підходу до оцінки об’єктів нерухомості вимагає: розроблення нормативно-правового забезпечення стосовно створення та функціонування Державного кадастру нерухомості, механізму та методів державної кадастрової оцінки; інвентаризації об’єктів нерухомості з присвоєнням ним кадастрового номера; формування системи Державного кадастру нерухомого майна; забезпечення транспарентності податку на нерухомість фізичних осіб, з урахуванням досвіду формування Земельного кадастру, шляхом діджиталізації податкових сервісів та процесів адміністрування. При справлянні податку на нерухоме майно варто оцінити доцільність застосування податкових пільг із точки зору диференціації рівня життя населення в Україні з метою захисту соціально незахищених верств. DOI: https://doi.org/10.33763/npndfi2021.01.022

Ivanova O., Tulush L., Gryshchenko I., Hrebeniuk B., Fedorova А. Tax Incentives in the Struggle for Territorial Leadership in Energy Conservation. Annals of the Romanian Society for Cell Biology. 2021. № 25(1). P. 7063–7071. The aim of the study is to identify levers and determine prospects for promoting energy conservation with the help of tax policy tools, which formscompetitive advantages of a territory in the struggle for leadership in world markets. The article analyses statistical data on energy intensity and energy consumption, which are formed by the World Energy Council (WEC) and International Energy Agency. The analysis of trends in using energy resources indicates that there is an increase in the global electricity consumption; one of the pressing problems faced by society is high rates of energy consumption in the manufacturing sector of developing countries, making products of the countries uncompetitive in world marketsdue to their cost; at the same time, there is a decrease in electricity consumption per unit of GDP for 2016-2017 and a further decrease of 27 % is forecasted for the period 2017-2040.There observed a significant gap in the energy intensity of countries with different economic structures, which is explained by the presence of energy-intensive industries. However, the downward trend in energy intensity in these countries indicates a decrease in their industrial activity caused by the crisis. The driversofthe need for promotingenergy conservation – economic, political and ecological ones – are defined.The influence of state regulation of energy conservation on the leadership of territories in the competition in world markets through tax incentivesis substantiated. The practices in using tax incentives by countries of the world to promote energy conservationwhen levying corporate income tax is systematized.It is proved that the fiscal measures most often used in countries of the world for this purpose aretax credit, accelerated depreciation, tax reduction.It is determined that the benefitsof business entities from tax incentives for energy conservationare as follows: reduction in the amount of tax, decrease in the cost of industrial products, provision ofimpetus to the implementation of environmentally friendly production technologies;the benefitsof the State are environmentaladvantages, delayed effect of increase in future tax revenues.

Хаустова В. Є., Мушникова C. А. Диверсифікація та інтеграція: домінуюча роль в процесі розвитку підприємств в неотехнологічному середовищі. Економічний вісник. 2020. №4. С. 163-169. За результатами дослідження виявлено окрема домінуюча роль процесів диверсифікації та інтеграції із зазначенням їх комплексного або синергетичного впливу на розвиток підприємств в сучасних умовах господарювання. Надана порівняльна характеристика періодів розвитку підприємств як складних соціально-економічних систем з визначенням особливостей неотехнологічного періоду. Поряд з існуючими формами та моделями диверсифікації та інтеграції охарактеризовано модель інноваційних трансфертів. На основі врахування особливостей неотехнологічного середовища визначено домінуючий характер процесів диверсифікації та інтеграції у розвитку підприємств. Запропоновано модель інноваційних трансфертів із зазначенням отримання синергетичного результату від диверсифікаційно-інтеграційного процесу розвитку підприємств. Визначення домінуючої ролі диверсифікації та інтеграції як окремих процесів дозволяє більш чітко обирати заходи інноваційної політики на підприємствах та окреслювати напрями їх впровадження в умовах неотехнологічного середовища. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при уточненні особливостей сутності неотехнологічного середовища; системного підходу, аналізу й синтезу – при визначені домінуючої ролі процесів інтеграції та диверсифікації у розвитку підприємств та їхньому взаємозв’язку із визначенням особливостей неотехнологічного середовища; загального й особливого – при визначенні характерних особливостей диверсифікаційно-інтеграційного процесу розвитку підприємств у неотехнологічному середовищі. DOI: 10.33271/ebdut/72.163

Наукова та науково-технічна діяльність в Україні: оцінка та напрямки розвитку : монографія. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2020. 720 с. Проведено оцінку рівня ННТД України порівняно з країнами світу; запропоновано теоретико-методичний підхід до визначення ролі ННТД у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку України та країн світу на основі аналізу взаємозв’язків рівня ННТД із рівнем соціально-економічного розвитку, що включає угрупування країн світу за індексом ННТД, глобальним інноваційним індексом та індексом людського розвитку та дає змогу визначити соціально-економічну нерівність країн світу з високим, середнім і низьким рівнями ННТД. Досліджено організаційне, нормативно-правове забезпечення ННТД, а також визначено особливості підготовки наукових кадрів у країнах світу й Україні. Проведено оцінку стану та тенденцій розвитку ННТД в Україні, визначено основні проблеми та виклики, які впливають на незадовільне забезпечення ННТД у країні. Запропоновано методичний підхід дослідження проблем забезпечення ННТД на основі когнітивного підходу, що дозволив побудувати проблемне поле, встановити взаємовплив проблем забезпечення ННТД і розробити сценарії розвитку проблемної ситуації залежно від керівних впливів, як за всім проблемним полем, так і за окремими складовими забезпечення ННТД в Україні. Розроблено методичні рекомендації до визначення напрямків удосконалення забезпечення ННТД, що базуються на моделі п’ятиланкової спіралі, результатах модельної ідентифікації факторів, що впливають на забезпечення ННТД, і дозволяють ураховувати цілі стейкхолдерів (освіти, уряду, бізнесу, соціального та навколишнього середовища) під час визначення напрямків удосконалення забезпечення ННТД. Розраховано на фахівців системи державного та регіонального управління, представників бізнесу, науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти та всіх, хто цікавиться питаннями розвитку наукової і науково-технічної діяльності.

Регіональні аспекти митно-податкової політики [Електронний ресурс] : монографія / В. Ф. Тищенко, О. Є. Найденко, В. В. Карпо-ва та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук, професора Ю. Б. Іванова. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2020. – 248 с. Розкрито регіональні аспекти митно-податкової політики. Визначено особливості формування та реалізації регіональної податкової політики України в сучасних умовах. Розглянуто митну політику України в контексті інтеграційних трансформацій. Здійснено аналіз регулювального впливу податкової політики на реальний сектор економіки. Визначено орієнтири національної митної політики в умовах торгово-економічної інтеграції. Запропоновано напрями вдосконалення економічних механізмів реалізації ефективної митно-податкової політики.

Шликова В. О., Леванда О. М. Роль соціальних стандартів у соціальній політиці країни. Бізнес Інформ. 2020. №11. C. 146–151. Метою статті є визначення ролі соціальних стандартів у формуванні соціальної політики країни. Проаналізовано особливості трактування соціальної політики в науковій літературі, ідентифіковано ключових агентів взаємодії соціальної політики: економічна політика, політика у сфері охорони здоров’я, освітня та фіскальна політика. Освітня політика забезпечує економіку людським капіталом і тим самим створює передумови для економічного розвитку. Економічна політика взаємодіє із соціальною в частині розподілу доступу до товарів, послуг і ресурсів, а також у забезпеченні зайнятості. Своєю чергою, фіскальна політика здійснює вторинний розподіл доходів через трансферти. Соціальна політика, окрім соціального захисту населення, має на меті створення умов для доступу до освіти та послуг системи охорони здоров’я. Розглянуто структуру соціальних стандартів і гарантій, які закріплені в Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» у розрізі дефініцій термінів, мети та призначення. Наведено короткий огляд світової практики впровадження програм соціального забезпечення, при розробці яких враховуються соціальні стандарти, а також діючих підходів до формування соціального забезпечення в Україні. У результаті проведеного дослідження встановлено, що завдяки профілактичним, відновлювальним і компенсаційним втручанням соціальне забезпечення дозволяє бенефіціарам зберегти свій рівень життя, знайти роботу або поліпшити власні перспективи на ринку праці, а також створює умови для соціальної інтеграції та збереження фізичного та психічного здоров’я. У цьому контексті соціальні стандарти є критеріями необхідності втручання та відіграють роль нормативу щодо розмірів втручання для реалізації соціальної політики держави. З іншого боку, соціальні стандарти можуть виступати як цільові орієнтири цієї політики, узгоджені з цілями розвитку країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-11-146-151