Наукові Видання

Kyzym М., Doronina М., Doronin A. Prerequisites for updating the methodology of economics. Time description of economic reforms. 2020. № 3 (39). С. 6–16. Formulation of the problem. The systemic crisis of society and its economic component has shown the need to revise the methodology of economics. The purpose of the article is to generalize the prerequisites for the formation and development of methodological support for removing the critical situation of domestic economics and practice. The methodological basis of the study is based on the ideas of prominent scientists and practitioners, methods of dialectics, system-synergetic and interdisciplinary approaches to the analysis of the methodology of economics. The main hypothesis of the study was the assumption that the clarification of the functions and elemental composition of the methodology of economics will provide constructive discussions on its development and adaptation to domestic conditions. Presenting main material. The loss of control over the system of economics and practice requires a revision of technologies for their study based on methodological pluralism, focused on identifying opportunities for transformation of the economy focused on production of goods in the economy of expanded reproduction of potential human capacity to respond to unconventional situations. The originality and practical significance of the study lies in identifying the limitations and contradictions of the proposed ways to update individual scientific paradigms and their systems in the format of a metaparadigm, providing a systematic justification of the theoretical foundations of the methodology of economics and practice by defining the essence of specifically. The offered list of functions and elemental structure of methodology of economic science creates an initial basis of their discussion and specification in discussions and educational processes. Conclusions and prospects of further researches. The effectiveness of the methodology of economics depends on the constructive dialogue of stakeholders in its renewal. The initial stage of the dialogue should be to agree on the interpretation of its functions and content. Prospects for further research are related to the development of reforms, building their logical matrix, which will contribute to the reform of society in general and its economic subsystem in particular. DOI: 10.32620/cher.2020.3.01

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали XV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 13 листопада 2020 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2020. Наведено результати наукових досліджень учасників, проведених у рамках п’ятнадцятої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики», присвяченої видатному вченому-економісту О. Г. Ліберману. Розглянуто питання теоретичних і прикладних засад формування та активізації інноваційних процесів на всіх економічних рівнях відносин в Україні, управління розвитком діяльності підприємств в умовах міжнародної конкуренції, проблем розвитку національної інноваційної системи та інноваційної діяльності підприємств. Видання складається зі збірки тез доповідей учасників конференції на електронному носії. Видання може бути корисним для використання у подальших наукових дослідженнях, для формування практичних рекомендацій та управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності й інноваційного розвитку економіки. Рекомендовано фахівцям різних галузей економіки, державним службовцям, представникам бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій, науковцям, аспірантам і студентам економічних спеціальностей.

Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики : матеріали XV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 13 листопада 2020 р. Харків : ФОП Лібуркіна Л. М., 2020.

Хаустова В.Є., Решетняк О.І., Крамарев Г.В., Крячко Є.М. Оцінка високотехнологічних галузей у прогресивній структурі економіки країн світу та України. Бізнес Інформ. 2020. №9. C. 81–98. Мета статті полягає у визначенні та оцінці місця високотехнологічних галузей у прогресивній структурі економіки країн світу та України. Методи дослідження: структурний аналіз, графічний аналіз, аналіз структурних зрушень, кластерний аналіз. Проведено структурний аналіз економіки України та країн ОЕСР за показниками валового випуску, валової доданої вартості та частки ВДВ у випуску за чотирма секторами: сільське господарство, мисливство, лісове господарство та рибальство; промисловість, включаючи енергетику; будівництво; загалом за сферою послуг. Здійснено структурний аналіз обробної промисловості України порівняно з країнами ОЕСР. Проведено рейтингування країн світу за часткою витрат на ДіР у галузі виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; виробництва аерокосмічної техніки. Здійснено позиціонування країн світу в квадрантах матриці в площині координат «Частка витрат на ДіР високотехнологічних галузей економіки та ВДВ на душу населення». Розраховано структурні зрушення у витратах на дослідження та розробки у високотехнологічних галузях економіки країн ОЕСР та Україні. Проаналізовано структуру експортного ринку високотехнологічних галузей економіки та оцінено місце України на цьому ринку. Здійснений кластерний аналіз дозволив поділити країни світу на групи з урахуванням даних за показниками: частка витрат на ДіР фармацевтичної промисловості; частка витрат на ДіР комп’ютерної, електронної та оптичної промисловості; частка витрат на ДіР аерокосмічної промисловості; частка витрат на ДіР сфери послуг; частка експортного ринку фармацевтичної промисловості та ВДВ на душу населення. Україна увійшла до кластера, країни якого мають таку структуру витрат на ДіР у високотехнологічних галузях економіки, яка не забезпечує високого рівня ВДВ на душу населення. Надано рекомендації щодо розвитку високотехнологічних галузей України з метою підвищення соціоекономічного розвитку країни. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-81-98

Кизим М.О., Салашенко Т.І. Альтернативна модель конкурентного ринку електроенергії України (частина 2). Бізнес Інформ. 2020. №9. C. 117–127. Розбудова конкурентного товарного ринку електроенергії в Україні не гарантує створення необхідних умов для безпеки постачання електроенергії та адекватності розвитку енергосистеми. Конфлікт комерційних інтересів із фізичними потребами енергосистеми обумовлює необхідність упровадження ринку потужностей як комплементарного сегмента до товарного ринку електроенергії. Україна визначила, що ринок потужностей буде функціонувати у вигляді конкурсних процедур за цільовим обсягоорієнтованим підходом. Ринок потужностей України ще не запущено, однак уже можна припустити його потенційну недієвість і неефективність. Істотні вади електроенергетичного циклу України доводять недостатність цільового підходу до його організації. До того ж, існують і патологічні системні проблеми електроенергетики України (вузька диверсифікованість, негнучкість, великі понаднормативні напрацювання енергоблоків, ізольованість та стрімкий розвиток відновлюваних джерел електрогенерації). У статті запропоновано альтернативну модель ринку потужностей України, яка передбачає: організацію ринку балансуючих потужностей для попередньої диспетчеризації фізичних і комерційних потоків електроенергії в енергосистемі; формування ринку традиційних потужностей для забезпечення адекватності розвитку енергосистеми; розбудову ринку альтернативних потужностей для інтеграції відновлюваної електрогенерації із урахуванням вимог гнучкості енергосистеми. Авторами визначено істотні переваги цієї моделі порівняно із запропонованою, які дозволять забезпечити операційну безпеку постачань електроенергії та адекватність розвитку енергосистеми. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-9-117-127

Кизим М. О., Бєлікова Н. В., Беккер М. Л. Аналіз сучасної практики розробки стратегій регіонального розвитку в Україні на основі проблемно-орієнтованого підходу. Бізнес Інформ. 2020. №8. C. 88–95. Стаття присвячена узагальненню сучасної практики розробки стратегій регіонального розвитку в Україні та обґрунтуванню переваг упровадження проблемно-орієнтованого підходу у процес стратегування соціально-економічного розвитку регіонів України. Досліджено методичні засади впровадження проблемно-орієнтованого підходу в процес стратегування соціально-економічного розвитку регіонів України для ідентифікації проблем і проблемних ситуацій регіонального розвитку та визначення на цій основі стратегічних та операційних цілей. Результати дослідження показали, що регіони України здійснюють регулювання соціально-економічного розвитку за допомогою регіональних стратегій розвитку; станом на 2020 р. усі регіони України розробили стратегії соціально-економічного розвитку на період до 2027 р. Аналіз цих документів показав, що процес визначення проблем соціально-економічного та екологічного розвитку регіону вимагає вдосконалення, оскільки наразі у стратегіях відсутня чітка ідентифікація проблем. Незважаючи на відсутність чіткого переліку проблем регіонального розвитку, усі стратегії містять систему стратегічних та операційних цілей, проте не всі регіони наводять індикатори їх досягнення. Також не всі проаналізовані стратегії регіонального розвитку містять обґрунтування визначення цілей на основі аналізу проблем соціально-економічного та екологічного розвитку регіону. Перспектива подальших досліджень полягає в удосконаленні методичних засад ідентифікації проблем соціально-економічного та екологічного розвитку та впровадженні їх у практику розробки регіональних стратегій. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-88-95

Кизим М. О., Хаустова В. Є., Решетняк О. І. Ієрархія керівних документів державної політики з питань забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Бізнес Інформ. 2020. №8. C. 37–45. Мета статті полягає у вивченні підходів до ієрархії керівних документів державної політики в Україні, а також дослідження забезпечення стратегічними документами управління науковим і науково-технічним (ННТ) розвитком у країні. Методи дослідження: логічний аналіз, систематизація, узагальнення. Визначено, що на офіційному рівні в даний час не існує встановленої ієрархії керівних документів державної політики; жодний нормативно-правовий акт в Україні, який стосується стратегічного планування на державному рівні, не розглядає можливість розробки таких стратегічних документів, як доктрини та концепції. Аналіз ієрархії діючих керівних документів державної політки з питань забезпечення наукового та науково-технічного розвитку деяких країн світу показав існування одного з двох концептуально-доктринальних нормативних актів (доктрина чи концепція), які на абстрактному та концептуальному рівні визначають загальні підходи до стратегічного регулювання ННТ діяльності. Проведений аналіз дозволив точніше визначити сутність, зміст і загальну структуру документів довгострокового державного планування, а саме: «концепції» та «стратегії». Розгляд основних стратегічних документів, що регламентують наукову та науково-технічну діяльність в Україні, показав, що концепцію ННТ розвитку було прийнято більше, ніж 20 років тому (в 1999 р.), а основні програмні документи, які були спрямовані на прогнозування наукового та науково-технічного розвитку, втратили чинність до 2012 р. Стратегія розвитку ННТ діяльності відсутня. Система документів стратегічного планування та регулювання ННТ діяльності потребує суттєвого доопрацювання, оновлення концепції та розробки стратегії розвитку ННТ діяльності. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічних документів щодо регулювання ННТ діяльності для більш результативної роботи інноваційної системи країни, що викликано загальним станом вітчизняної економіки та необхідністю пошуку найбільш ефективних методів використання підсистеми генерації знань. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-37-45

Кизим М. О., Салашенко Т. І. Альтернативна модель конкурентного ринку електроенергії України (частина 1). Бізнес Інформ. 2020. №8. C. 115–124. Україна впровадила квазіконкурентний ринок електроенергії європейського прототипу, який має істотні вади функціонування. Виправлення цієї моделі має відбуватися з урахуванням вимог європейського транснаціонального законодавства, особливостей національної енергосистеми та найуспішнішого досвіду в лібералізації ринків електроенергії інших країн світу. У статті запропоновано альтернативну модель конкурентного ринку електроенергії України, яка передбачає: запровадження виключно організованої форми торгівлі електроенергією на довгостроковому часовому інтервалі; розвиток спотових сегментів ринку за рахунок ефективного поєднання різних механізмів торгівлі та методів ціноутворення; розбудову системи управління балансуванням на основі комбінованої диспетчеризації. Строковий ринок електроенергії представляється авторами у формі ринку фінансових деривативів на електроенергію, які можна конвертувати у фізичну електроенергію, каскадувати на коротші періоди часу або проводити фінансові розрахунки за ними. Ринок на добу наперед поділено на 3 сесії: перші дві з яких функціонують за заявленими цінами, тоді як третя – за маржинальними. Внутрішньодобовий ринок функціонує також на основі багатосесійної торгівлі: запропоновано впровадити 6 внутрішньодобових аукціонів та безперервну торгівлю. Балансуючий ринок представлено двома сегментами: ринком балансуючої потужності та ринком балансуючої енергії, які разом дозволяють запровадити комбіновану диспетчеризацію в енергосистемі. Авторами визначено істотні переваги цієї моделі порівняно з існуючою, які дозволять забезпечити операційну ефективність функціонування конкурентного ринку електроенергії в Україні. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-115-124

Gryshova I., Kyzym M., Hubarieva I., Khaustova V., Livinskyi A., Koroshenko M. Assessment of the EU and Ukraine Economic Security and Its Influence on Their Sustainable Economic Development. Sustainability 2020, 12(18), 7692; https://doi.org/10.3390/su12187692 (Scopus). The article proves that security of the national economy characterizes the ability of the country to withstand the destabilizing effects of various internal and external threats and to ensure its sustainable development. The study is carried out in the following stages: Diagnosing threats to security of the national economy → assessing the level of economic security of countries of the world → clustering countries of the world according to the level of economic security → modelling the impact of the national economic security on sustainable economic development of a country → forming measures to ensure security of a country’s economy. The basis for assessing the level of economic security of a country is a hierarchically constructed system of indicators, including composite, complex, and sub-indicators. The assessment of the level of economic security is carried out on the basis of international indices and rankings. The analysis of the correlation between the level of GDP per capita and individual indicators included in the composite indicator of economic security made it possible to identify those that should become the primary concerns of governments in order to enhance economic security as well as increase the level of GDP and ensure sustainable development of countries.