Врегулювання питань запровадження нової моделі ринку електроенергії

Сьогодні лібералізація ринку електроенергії України розглядається в контексті імплементації європейського законодавства в національну практику. Відкриття ринків електричної енергії в ЄС змінило принципи взаємодії між учасниками – купівля-продаж електроенергії на оптовому рівні наразі розглядається як багатотранзакційний процес з метою перманентного підтримання балансу попиту та пропозиції. У зв’язку з цим загальноприйнятим в ЄС став підхід до створення чотирьохсегментарного товарного ринку електроенергії та розширення складу його суб’єктів. У той же час поточний дизайн ринків електричної енергії в ЄС сам по собі не забезпечує розвитку ефективної конкуренції. Останнє можливе лише у випадку наявності достатньої кількості учасників ринку з кожної сторони, активності їх позицій, а також вибору ефективних форм торгівлі електроенергією. Найбільших успіхів в лібералізації ринків електричної енергії в ЄС досягли ті країни, які мають високорозвинуті форми біржової торгівлі.

Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України (далі НДЦ ІПР НАНУ) усвідомлюється необхідність та безповоротність процесу лібералізації ринку електричної енергії України. Однак, вважається, що сам процес реформування повинен опиратися на поглиблене дослідження ринкових механізмів торгівлі електричною енергією. Зважаючи на необхідність постійного врівноваження попиту та пропозиції електричної енергії, ринок електричної енергії вважається однією з найбільш складних інституційних структур, яка поєднує національні, суспільні та особисті інтереси. При цьому за державою повинна залишитися роль гаранту надійності, справедливості та транспарентності його функціонування.

У Законі України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII та вторинному законодавстві (зокрема Правилах ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018  № 307) містяться положення, які переслідують інтереси певних зацікавлених бізнес-одиниць (ДП «НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Центренерго» та групи компаній ДТЕК) та не сприяють розвитку ефективної конкуренції в Україні, зокрема впровадження ринку двосторонніх договорів як єдиної форми довгострокової торгівлі електричною енергією.

НДЦ ІПР НАНУ доводить, що така форма торгівлі за умов надвисокої концентрації виробників електричної енергії в Україні не сприятиме ефективній та прозорій торгівлі електричною енергією як товаром та пропонує запровадити обов’язкову електронну біржову торгівлю на довгостроковому часовому інтервалі. Подібну позицію висловив й Антимонопольний комітет України у Листі від 19.04.2018 № 128-29/02-4902 до Міністерства енергетики та промисловості України, але його позиція не була почута.

Наразі ДП «НЕК Укренерго», представництва Світового банку, ЄС, ЄБРР та Європейського інвестиційного банку в Україні засвідчують про технічну неготовність до запуску нової моделі оптового ринку електричної енергії, що може викликати збої в енергопостачанні, та пропонують на короткостроковий період відкласти його впровадження. Однак, питання запуску ринку наразі ототожнюється із наданням макрофінансової допомоги та може бути прийняти, незважаючи на шкоду для кінцевих споживачів.

НДЦ ІПР НАНУ підтримує позицію щодо відтермінування впровадження оптового ринку електричної енергії в Україні та пропонує внести зміни до пункту 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII щодо набуття чинності статей 54-55, 66-71, 73 з 1 січня 2020 р. За цей час можливо не тільки провести тестування ІТ-забезпечення для роботи ринку на добу наперед, внутрішньодобового та балансуючого ринку, а й змінити та впровадити в дію ефективні механізми функціонування довгострокового ринку електричної енергії (ст. 66 Закону № 2019-VIII).