Концепція виходу України з пастки відсталості

Економічна відсталість є глобальною проблемою, яка спричиняє низку соціально-економічних негараздів, збільшує соціальну напругу та знижує ефективність функціонування суспільних інститутів країни в цілому. Новий період глобальної невизначеності та розгортання економічної кризи й подальшої рецесії, пов’язаної зі скороченням економічної активності внаслідок пандемії, робить актуальним пошук шляхів відновлення економічного зростання для кожної країни світу.

Особливо руйнівного впливу кризових явищ зазнають ті країни, що тривалий період знаходяться в "пастці" економічної відсталості. Це стосується і України, економічний розвиток якої характеризувався наявністю значних диспропорцій ще у довоєнному періоді, що негативно впливали на розвиток окремих галузей та знижували ефективність функціонування економічної системи в цілому. Спричинене війною падіння виробництва в усіх галузях промисловості та у сільському господарстві призвело до зменшення усіх ресурсів підприємств, збитковості діяльності, накопичення заборгованості та загального скорочення ВВП країни. Це погіршує вже наявні в економіці передкритичні дисбаланси та створює ризик переходу дисбалансів з зони нестійкого розвитку у передкритичну, що є індикатором не тільки погіршення економічної ситуації, спричиненого війною, алей поглиблення сформованої в економіці країни у попередні роки "пастки відсталості".

Отже, хронічна економічна відсталість країни є небезпечним станом, а сам процес потрапляння країни до "пастки відсталості" потребує поглибленого дослідження, яке базується на низці теорій та концепцій, що досліджують різні аспекти соціально-економічного розвитку країни.